Яким незмінно сакральним є таїнство випічки паски від закарпатських ґаздинь

Великий день вже на порозі. Попри щоденні клопоти додаються й святкові. Чим більше харчів, тим краще, вважають закарпатці. Чи то зумовлено постом, після котрого хочеться наїстися, чи традиціями, чи то звичка – судити не беремося. А от розібратися в цьому стало цікаво, бо, як з'ясувалося, карантин не тільки не перешкоджає кулінарним турботам, а й навпаки - ще більше стимулює братися за приготування смаколиків самостійно. 

Таїнством своїх звичаїв і цікавими рецептами кореспонденту Depo.Закарпаття щиро поділилися жителі Ужгородського та Іршавського районів. 

Як готуються до свята в ужгородських Баранинцях

Юлія Ґаламба каже, що "після того, як я замішала тісто для Паски, то зверху, доки тісто кисне, обов'язково кладу гілочку свяченої верби. У моїй родині такий звичай означає те, що потім Пасха добре пропечеться, буде смачною і вдалою". Свячена гілочка верби відіграє чималу роль і в родині Станіслава Станьо: "Вона повинна запікатися разом з Паскою. Замісивши тісто кладемо її стоячи посередині, і лише тоді, коли її вершечок зігнеться, ми знаємо, що вона вже готова".

А Марія Станьо каже, що у Чистий четвер прийнято прибирати, ніби-то тому він і чистий. "Однак, в моїй родині такий звичай має зворотне значення. Оселю потрібно прибирати до Вербної неділі, а в Чистий четвер потрібно очиститися самому, як духовно, так і тілесно. Вважається, що тільки після цього можна братися пекти Паску".

Для багатьох у Баранинцях обов'язковим атрибутом кошика є ягнятко. Ярослава Продан розповіда, чи то з масла він зробюлени, чи печений – не суттєво. Головне те, що він симовлізує. "У стародавні часи ягнятко служило прообразом Ісуса Христа. З'ївши його, вважалося, що ви з'їли Пасху Господню і тим самим захистилися від суду Всевишнього".

З чого випеченому ягняткові роблять "очі", розповіла Марія Мігалко: "Ще малою я пам'ятала, що Паску потрібно замішувати пісною: без яєць, молока, маргарину чи масла. Тільки борошно, рослинна олія, цукор, сіль. Чому? Бо так каже Біблія. За її канонами, Ісус на Тайній вечері робив хліб, котрий зветься опрісник, що означало – прісний хліб, а отже без приправ і солодощів. Такий, як дав його сам Бог, що означає тільки мука і вода. До кошари ми випікаємо й тісто у формі ягнятка, що символізує пасхального агнца, котрий є прообразом Ісуса Христа. За важливістю ягнятко прирівнюється до Паски. Очі такому ягнятку викладаємо з фасолі".

А Наталія Ковач відкрила секрет чимнайшвидшого повернення додому після освячення. "Традиційний набір у святковий кошик для освячення – це Пасха у вигляді каравая (хлібини), яйця (писанки), масло (бажано домашнього виробництва). У Баранинцях масло прийнято оформляти у вигляді баранчика, що символізує назву села. Ще до кошика кладуть обов'язково солодкий сир, виготовлений з яєць та молока (так звана жовта грудка). До всього цього додають різні овочі та фрукти, тим самим різнобарвно прикрашаючи корзинки.

Освячують Пасху, як правило, вночі. Після освячення люди поспішають додому, бо існує таке повір'я, хто перший прийде додому з освяченою Пасхою, той буде найуспішнішим та найщасливішим протягом року". Цьогоріч такого змагання не буде, однак відчуття свята і віри у щасливий рік менше не стане.

Слово пасха (за походженням давньоєврейське) – церковнокнижне. Слово паска – фонетичний варіант пасхи. Проте основна назва Воскресіння Христового – Великдень (Великий день), яка засвідчується ще в текстах ХІ ст., зокрема в Остромировому євангелії. 

Чим прикрашають паску іршавські газдині

Юлія Лендєл з села Брід, що на Іршавщині каже, що у її сім'ї печуть паски кожен рік і будуть пекти завжди. 

"У Великодню п'ятницю у нашій родині відігрівають кисле молоко. Готують сироватку. На сироватці роблять причину для паски. Як прийдуть з храму, поцілувавши Святу Плащаницю, моляться три рази, готують чистий посуд, просівають муку три рази. Готують все необхідне для приготування Великоднього хлібу: сироватку, дріжджі, цукор, сіль і замішують як на млинці. Присипають опару мукою і прикривають чистою скатертиною. Біля тіста кладуть три прутики освяченої верби. Все це стоїть до ранку суботи", - ділиться господиня.

У Великодню суботу моляться "Отче наш" три рази і з добрим настроєм приступають до роботи. Перше - парять солодке молоко.

Для паски потрібно: 1 кг муки (3 рази просіяної); 25 г дріжджів; 1-2 яйця; 4 ложки жиру; 1 ложка олії; 1 ложка топленого масла; 2 ложки маргарину топленого у гарячому молоці; 100 г рису вареного на молоці; 1-2 ложки солі; 1 столова ложка цукру.

Всі складові разом з опарою треба замісити, накрити чистою скатертиною, поставити біля тіста три прутики освяченої верби і залишити підкисати на дві години. Тим часом змастити посуд маргарином. Розкласти тісто у посуд заповнюючи його на три чверті. Залишити ще на дві години, а потім змастити жовтком. Перед тим, як випікати паску, освячені три прутики верби кидають у вогонь, промовляючи: "Щоб погане все розійшлося, як дим від верби". Велику паску випікають 1 годину й 20 хвилин, маленькі - 45 хвилин.

Тим часом газдиня готує місце, де буде складати паски. Дякує Богу, що дав силу спекти паски, просить, щоб у силі і благоденстві спожили її труд. Щоб родина у радості та здоров'ї провела Воскресіння Христове", - ділиться Юлія.

Молода господиня Оксана Скраль з Ільниці, що також на Іршавщині каже, що сакральна традиція випікання паски збирає до купи всіх жінок родини - від малої до старої.

"У суботу рано-ранком жінки у нашій оселі прокидаються, моляться, одягають чисте вбрання. Треба бути у доброму настрої, щоб паска вдалася.

Починаємо робити опару. Свіжі дріжджі (45 г) розчиняємо у 500 г теплого молока. Додаєм дві ложки цукру, п'ять столових ложок муки. Добре вимішуємо і накриваємо опару чистим рушником. Залишаємо у теплому місці на 30 хвилин.

У просіяну муку (2 кг) додаємо 1,25 л теплого молока, 100 г масла, шість столових ложок цукру, чотири чайні ложки солі, чотири ложки столової олії та п'ять жовтків. Все добре вимішуємо та місимо тісто, поки не буде пухким (30 хв.).

Підходити тісто має 2-2,5 години. Збиваємо тісто руками, якщо виходить за посуд. У приготований посуд розкладаємо поваляне тісто і змащуємо жовтками, хай кисне ще 1-1,5 години.

Випікаємо паски до готовності. Готові паски розкладаємо на накритий стіл, прикриваємо скатертиною і ставимо на паски освячену вербу".

Паски закарпатські господині прикрашають гугуцами – валиками з тіста різної товщини, з яких плетуть коси, роблять квіточки, листочки, хрестики. Тісто для прикрас замішують на муці, воді і солі.

Ділитися рецептом паски - один із важливих моментів передвеликодніх днів. Кажуть, якщо рецептом поділитися щиро, рік буде щирим, щедрим на теплі зустрічі, родинні радості та, головне, на Божу благодать і для тих, хто розповів секрети випічки, і для тих, хто ці секрети почув, зрозумів і скористався ними. Смачної вам паски!

Нагадаємо, що Великодню передує Страсний тиждень - останній тиждень перед Пасхою.