Лише 16% опитаних ужгородців сортують сміття

Про це Depo.Закарпаття повідомили в Ужгородській міськраді.

До обміну думками за "круглий стіл", який відбувся в міськраді, запросили представників ГО "ЕКОСФЕРА", працівників Ужгородської міської ради, депутатів міської ради, представників Ужгородської районної держадміністрації, департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, Державної екологічної інспекції, агенції "Європоліс" тощо. Керівник РМЕО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук відзначила, що сформована Стратегія розвитку міста "Ужгород 2030" передбачає два операційні завдання: відбір 50% відсортованої сировини і систему збору вологих зелених – органічних – відходів. Тому мета зібрання – визначити, як цього досягти, у тому числі, яку модель переробки твердих побутових відходів обрати: завод із механічно-біологічної переробки чи сміттєспалювальний завод для виробництва електроенергії.
Вона зазначила, що сміттєспалювальний завод – не найкраще рішення, оскільки переведе проблему забруднення землі звалищами у проблему забруднення повітря.

Розповіла також: нещодавно проводили опитування мешканців ужгородських багатоповерхівок, яке засвідчило, що сортують сміття 16% опитаних. 7% категорично заявили, що не будуть сортувати, а 93% - готові, якщо будуть створені відповідні умови. Серед причин, чому не сортують зараз, люди вказали, що у місті наразі мало контейнерів, майданчиків для відсортованого сміття. Крім того, за опитуваннями департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, 26% бачать вирішення проблеми ТПВ через сортування, тому потрібно приймати рішення, як саме це робити. На погляд РМЕО "Екосфера", для досягнення мети із ефективного запровадження сортування сміття в Ужгороді потрібно започаткувати дієву освітньо-інформаційну програму і створити відповідну інфраструктуру.

Експерт Євген Лукша відзначив, що чим більше забирати вторинної сировини на переробку – тим менше доведеться спалювати чи захоронювати. Для цього необхідні: напрацювання міських програм, технічні рішення, громадське схвалення, фінансування. Керівник "АВЕ Ужгород" Наталія Якубик навела цікаві факти: у 2018 році загалом вивезли у місті твердих побутових відходів на 17% більше, ніж у 2017-му, і тенденція до зростання триває, відколи компанія тут працює. Також із відсортованих відходів у 2017 році довелося відбирати 30% власне сміття, а в минулому, 2018-у цей відсоток уже складав 40%. Тобто ужгородці почали менш відповідально ставитися до сортування і кидають, до прикладу, у контейнер для вторсировини інше сміття, яке не підлягає переробці. Виручені кошти від вторсировини у 2017 році на 50% покривали витрати на селективний збір, а відтак економічна ефективність такої діяльності значно знизилася – затрат усе більше, а доходів менше.На її думку, місту необхідно прямувати до глибокого сортування ТПВ, бо сміттєспалювальний завод – не вихід. Також для ефективності необхідні ще 3 складові: навчальні програми щодо сортування, починаючи із дитсадків; створення інфраструктури; жорсткий контроль за визначеними вимогами. 

Представник управління освіти Ужгородської міської ради Марія Симкович розповіла, що робиться в освітніх закладах для навчання дітей поводження з відходами, пропагування важливості сортування. Зазначила, що потрібно більше контейнерів для селективного збору, також треба проводити навчання для педагогів. Учасники круглого столу обговорювали, що необхідно розглянути можливість у школах і садочках, а також по місту створювати компостери – бетонні майданчики, розділені на сектори із внесенням сидератів. Це виконувало б і виховну функцію, і давало б добрива для зелених зон міста.  Зазначалося, що варто на новому етапі формування бюджету громадської ініціативи Ужгорода оголосити пріоритетом створення пілотних компостних майданчиків у різних районах міста. 

Заступник Ужгородського міського голови Василь Гомонай наголосив, що є і законодавчі акти, і директиви ЄС, які набули чинності, щодо вимог селективного збору, однак "АВЕ Ужгород", яке працює у нашому місті на збиранні сміття, не повністю їх виконує. Проблемою є також те, що в Україні не завжди є куди збути вторинну сировину, мало переробних заводів. Величезна проблема і зі станом сміттєвих майданчиків і найбільша вина в тому, що вони і територія довкола захаращені – насамперед мешканців. Уже часто ОСББ навіть не хочуть на своїй території розміщувати сміттєві майданчики, воліють, щоб це було десь у сусідів. Підсумовуючи зібрання, учасники круглого столу наголосили: важливо узгодити позицію громадськості і влади, бізнесу щодо стратегій поводження з ТПВ.

Читайте також: Сортування сміття: Чому досвід Словаччини важко застосувати на Закарпатті