Крізь сажу до зірок: Як закарпатці шанують свого "замурзаного" Берто Бачі

Образ сажотруса з минулого в циліндрі і з драбиною за плечима втратив свою актуальність, але ця давня професія пережитком ще не стала

Сажотрус, він же коминар чи коминяр – професія стародавня. Її батьківщиною є Данія. Ще в 1639 році литовець Гудманд Ольсен прочистив димоходи у замку короля Крістіана IV в Копенгагені.  У 1728 році в місті трапилася велика пожежа, яка знищила майже половину будівель, тож проблему тяги камінів і печей винесли на державний рівень. У 1731 році був призначений перший професійний сажотрус Данського королівства — Андреас Ніешке родом із Сілезії. 11 лютого 1778 вийшов указ Крістіана VII про створення ремісничого цеху данських сажотрусів. У 1917 році були організовані спеціальні курси сажотрусів при Данському технологічному інституті.

Сажотрусами зазвичай ставали довготелесі чоловіки, нерідко на цю роботу брали підлітків, оскільки сажотрусові часто треба було залізти всередину труби. "Сажова" професія завжди носила якийсь відбиток таємничості. До прикладу, зовнішній вигляд коминарів викликає більше питань, ніж логічних пояснень. Так, збиває з пантелику аристократичний циліндр на голові замурзаного чоловіка. Здогадок та припущень може бути сотні, а все дуже просто: громіздкий капелюх може вмістити чимало необхідних інструментів, а ще він неабиякий захист від неочікуваних "сюрпризів" на голову – хоча б цеглини чи шматка старої штукатурки. А ось англійські сажотруси запевняють, що циліндри на їхніх головах – це визнання королем важливості професії, а, відповідно, і монарший закон: носити капелюхи, як у знаті.

Окрім дивного головного убору сажотруси мають і особливий одяг: 13 гудзиків на костюмі нашивались не просто так – все заради того, аби відвернути нещастя. Зустріти сажотруса завжди вважалося доброю прикметою. А щоб удача напевно знала, кого ощасливити, треба доторкнутися до сажотруса, вимазати в сажі руку, смикнути за бороду і обов'язково потерти гудзика. Якщо ж вдасться гудзика відірвати – можна не хвилюватися за щасливе майбутнє: воно прийде. А ще вважається, що якщо наречена зустріне на весіллі сажотруса, то шлюб буде міцним і щасливим. Багато хто, щоб не покладатися на долю, запрошує сажотрусів на торжество офіційно.

Та, як би сумно це не звучало, видається, що скоро й смикати, і запрошувати не буде кого. Фахових сажотрусів в Україні все менше й менше. Та що там в Україні! Нещодавно професія сажотруса ввійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. Чи не тому ті коминарі, яких ще можна побачити на вулицях Старої Європи, користуються великою популярністю і повагою. На їхню честь установлюють пам'ятники,  влаштовують міжнародні форуми, театралізовані вистави, костюмовані ходи, велелюдні фестивалі. Подібний відбувся у липні цього року в закарпатському Мукачеві.

У липні 2019-го уже вчетверте закарпатці вшановували чи не найвідомішого в регіоні сажотруса – Берталона Товта.  Жителі Мукачева обожнюють свого сажотруса: він – місцева легенда та добрий янгол-охоронець міста. Його лагідно називають Берті бачі, що з угорської перекладається як "дядько Берті". Живий символ міста і персонаж місцевого фольклору дарує своїм землякам не тільки впевненість у справності та чистоті їхніх коминів, але й щорічне свято - Міжнародний парад сажотрусів, на яке з'їжджаються коминарі з Литви, Естонії, Угорщини й інших країн. Цьогоріч особливий привід, адже Бареталону Товту виповнилося 70 років, з яких більше 40 він вправно чистить від сажі комини мукачівців. За цей час чоловік мав сім учнів. Але оскільки праця коминаря важка і дуже брудна, з них наразі залишився працювати лише один.

Закарпатці добре розуміють не тільки всю складність коминарської роботи, але ще і її важливість та необхідність. Піч у хаті – річ звична, тож потрібен і той, хто чистить комини. Абикому таку справу не доручають, бо це ж не просто "миття" димоходу, це магічний ритуал, після якого крізь димохід можна побачити зорі. Тож і фраза, мовляв "сажотруси чистять небо", недалека від істини.

На честь неймовірного Берталона 12 червня 2010 року на центральній площі Мукачева встановили пам'ятник.  Бронзовий сажотрус замріяно дивиться угору, а біля його ніг так само споглядає височінь милий кіт-воркіт. "Щасливий Сажотрус" має весь реманент, необхідний для чищення димарів: гирю, щітку, ключі від горищ та залізні дроти. За версією творців фотопроекту "Поділіться любов’ю до України" пам’ятник Щасливому Сажотрусу увійшов до ТОП-10 найоригінальніших скульптур країни. Місцеві жартують, що для повної подібності пам’ятнику не вистачає лише велосипеда, на якому всі звикли бачити Берті Бачі. 

Звісно ж, пам’ятник "Щасливому Сажотрусу" виконує бажання. Щоб бути здоровим, треба погладити сажотруса по руці, щоб мати власну квартиру, варто потерти ключі. Якщо мета – заміжжя, слід трохи відполірувати трос із гирями. Для посилення ефекту радять промовляти місцеву приказку "Берті-бачі на удачу". І, звісно,  не можна забувати про котика: якщо його погладити по голові і по спині, то вірне кохання неодмінно буде супутником всього життя.

Мукачівці не пропускають жодного шансу чи приводу вшанувати відомого земляка. Так, окрім пам'ятника, закарпатський фестиваль молодого вина "Червене вино", який проходить у січні,  передбачає обов’язкову програму за участі Берті Бачі. Цьогоріч він представив червоне вино з села Косино на Берегівщині, де народився, виготовлене за старовинним рецептом. За пляшку "червоного" довелось викласти 200 гривень. Але хто купував пляшку вина, отримував у подарунок поцілунок самого Берті Бачі. Також, покупців "на серенчу" притрушували сажою, ну і звісно, давали потерти знаменитий ґудзик сажотруса.

Віднедавна у місті проводять цілі екскурсії дахами. Дахи Мукачева — це територія Берті Бачі: щодня чоловік чистить близько п'яти димарів. Туризмознавці кажуть – приїжджі радо гуляють на висоті, тож екскурсія дахами Мукачева має все більше прихильників. Просто під час екскурсії сажотрус Берталон вчить туристів правильно чистити димарі. Пройшовши майстер-клас, туристи отримують сертифікат сажотруса.    

І наостанок. Для того, щоб сприяти об'єднанню сажотрусів по всій території України та повернути професії сажотруса втрачений престиж, створено Гільдію Сажотрусів України. 

Фото з відкритих джерел

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook