КПП на кордоні: Чому ЄС хоче забрати в України свої "прикордонні" гроші

Новина про те, що ЄС закриває фінансування проекту модернізації шести українських контрольно-пропускних пунктів на кордоні з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією наробила чимало галасу. Як йшлося у повідомленні агентства Reuters, після оцінки ситуації представники ЄС дійшли висновку, що проекти не можуть бути доопрацьовані вчасно: на кінець 2017 року жоден із шести проектів КПП не був завершений, хоча ЄС надавав фінансування на суму 29,2 мільйона євро.

У Державній фіскальній службі відреагували швидко: заявили, що не мають інформації про припинення ЄС фінансування інфраструктурних проектів на українському кордоні. "У зв'язку із появою у ЗМІ інформації щодо припинення ЄС фінансування інфраструктурних проектів на українському кордоні ДФС повідомляє, що наразі не має такої інформації", - повідомили у відомстві. І зазначили, що у грудні 2017 року відправили фінальний звіт щодо стану реалізації проектів до Спільного технічного секретаріату ЄС, тож чекають на відповідь. А значить, наголосили в Держслужбі, говорити про припинення проектів та необхідність повернення коштів передчасно та некоректно.

Затримку в реалізації проекту фіскали пояснили зміною персоналу, а також тим, що для оформлення контрактів та отримання схвалення знадобилося багато часу. Також у ДФС зазначили, що з 2009 року грошей на реконструкцію та будівництво пунктів пропуску в рамках співфінансування не виділялося. Зазначені видатки були передбачені лише у другій половині 2016 року. А термін реалізації проектів - від 4 до 12 місяців. "ДФС готова завершити всі проекти у 2018 році. Зараз розглядаються питання щодо подальшого фінансування реконструкції та будівництва пунктів пропуску за рахунок грантових коштів або за рахунок бюджету служби", - йдеться у повідомленні держслужби.

Те, що рішення про закриття проектів не ухвалювалося, підтвердив і голова представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі. За його словами, проблему в реалізації і правда є –які саме, Мінгареллі, щоправда, не уточнив – але не можна сказати, що рішення про згортання вже ухвалене.

Щоправда, зовсім не такі відомості мають у Міністерстві фінансів України. Його очільник Олександр Данилюк навпаки підтвердив інформацію про припинення фінансування Євросоюзом інфраструктурних проектів на кордоні з Україною. Але одразу слід зауважити, що його інформація, складається враження, заснована, знову ж таки, на повідомленнях ЗМІ, а не на офіційних документах. "Відповідне рішення стало публічним вчора. Це дуже негативний сигнал", – заявив він, додавши, що вбачає необхідність делегувати будівництво інфраструктурних проектів на українському кордоні місцевим органам влади замість Державної фіскальної служби. Мовляв, ДФС не повинна будувати митниці, це їй не притаманно.

В четвер, 22 лютого, вже з'явилася інформація з посиланням на речницю ЄС Майю Косьянчич, яка пояснила, що дійсно припиняється здійснення проектів, на виконання яких ЄС мав перерахувати 29,2 мільйона євро, виділені та не використані кошти мають бути повернуті. Йдеться наче як про переобладнання КПП "Рава-Руська", "Краківець", "Шегині" та "Ягодин", глибоку реконструкцію КПП в Устілузі (все – на кордоні з Польщею), а також КПП на українсько-словацькому кордоні та двох КПП на кордоні з Румунією. Крім того, в "чорний список" потрапила реконструкція на кордоні з Угорщиною, в тому числі на КПП в Лужанці.

Все це мало б потішити его очільника Закарпатської ОДА Геннадія Москаля. Бо про те, що Україна може втратити кошти ЄС для реконструкції КПП на кордоні з Угорщиною, він попереджав ще у вересні 2015-го. На думку губернатора, проблема виникла через те, що розпорядником коштів ЄС Кабмін призначив Державну фіскальну службу. Вона ж постійно перебувала в стадії реорганізації й зміни керівництва.

Думка Москаля взагалі помітно перекликається з оцінкою Данилюка як щодо причин, так і щодо можливих шляхів вирішення проблеми. "Щойно оголосять тендер, як "вивіска" знову міняється, тому всю процедуру доводиться проходити заново. Я бачу тільки один вихід із цієї ситуації - призначити в даному конкретному випадку розпорядником коштів від ЄС Закарпатську область, тим більше, що проект локальний і стосується нашого регіону... Ще того не вистачало, щоб через бюрократичні причини Україна не тільки втратила кошти, а й зіпсувала репутацію в очах сусідніх країн із Євросоюзу", - зазначав Москаль. І, якщо бажання стати "головним" у тій чи іншій справі в очільника Закарпаття виникає часто і не завжди є виправданим, із можливістю втратити серйозні кошти цього разу він, вочевидь, не помилився. Правда, і така позиція могла бути показовою: не варто ж бо відкидати той факт, що Закарпаття було і залишається полігоном для політичних торгів за митницю, одним із фігурантів яких є саме Москаль.

А прем'єр Володимир Гройсман пообіцяв, що з ЄС може бути взагалі нова програма.

Поки ситуація прояснюється, Depo.Закарпаття вирішило згадати, що відбувається навколо "його" пунктів пропуску, які є серед шести проектів з реконструкції: на якому етапі перебувають роботи, чи виділялись і скільки коштів, хто чи що гальмує процес.

Перший проект передбачає розбудову інфраструктури міжнародного автомобільного пункту пропуску "Ужгород", а також реконструкцію існуючих митних споруд на пасажирському напрямку, розширення стику доріг пункту пропуску "Ужгород – Вишнє Нємецьке". На проект виділено €4 070 000. На сьогодні, за даними Державної фіскальної служби України, з виділених коштів використано €153 380.

Другим проектом заплановано реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Лужанка". Вартість цього проекту – €7 590 000. ЄС виділив кошти на реконструкції КПП "Лужанка – Берегшурань" ще у грудні 2013 року. Як зазначається в офіційній інформації, термін реалізації проекту – 24 місяці. Головний партнер проекту ініціював продовження терміну дії проекту до грудня 2016 року. Українці, на відміну від угорців, не вклалися і в ці строки. Угорська ж сторона все виконала вчасно: звела з нуля вантажний термінал, спорудила додаткові смуги перетину кордону. От тільки ведуть вони у відгороджене будівельним парканом поле з багнюкою на українській стороні, де щонайменше рік тому вже мала бути оновлена інфраструктура для оформлення каміонів, що важать більше семи тонн, побудовані додаткові смуги та навіть павільйон оформлення каноїстів, що подорожують річкою Тиса.

Деякі "проблиски" доброї справи були у жовтні 2016-го, коли у Закарпатській митниці повідомили, що знайшли підрядника, який візьметься за реконструкцію "Лужанки" і попросили ще один додатковий рік. Але рік минув, а на пункті пропуску нічого не змінилося. Перебуваючи на Закарпатті з робочим візитом в грудні 2017-го, міністр закордонних справ України Павло Клімкін був шокований побаченим на КПП. "Те, що я побачив на Лужанці, – тотальний жах. Те, що зроблено на угорській стороні, і те, що ми бачимо на українській, те, що ми не використали гроші ЄС – це велика проблема. Проблема місцевої влади, всіх відповідальних за розбудову пунктів пропуску", – казав тоді високопосадовець.

Клімкін згадав і про об'їзну дорогу біля Берегова, яку зараз будують саме до КПП "Лужанка". Щоправда, і з її будівництвом далеко не все радісно, є ціла низка проблем. Зокрема, для будівництва дороги ще не викуплено необхідну кількість земельних ділянок: частина власників земелі уїхала на заробітки за кордон, інша частина хитро очікує на вищу ціну за землю, хоча Берегівська райдержадміністрація проводить викуп за експертною оцінкою. Також необхідно виготовити значну кількість технічної документації для фінансування робіт.

"Викуп ділянки – це складний процес, що об'єднує діяльність багатьох структур і займає багато часу. Кошти під необхідні процедури наявні, проводиться технічна робота", – запевнив голова Берегівської РДА Іштван Петрушка.

Очікування згідно з проектом реконструкції КПП "Лужанка"

Реальність станом на сьогодні на КПП "Лужанка"

Мало чим відрізняється від "Лужанки" і історія реконструкції КПП "Ужгород". У офіційному повідомленні Закарпатської митниці ДФС йдеться про те, що загальний бюджет українських партнерів складає €4 070 000 та розподілений на реконструкцію існуючих митних споруд на пасажирському напрямку пункту пропуску "Ужгород – Вишнє Нємецьке" на кордоні із Словаччиною. Згідно з первинними домовленостями, реалізація проекту стартувала 1 квітня 2013 року і мала завершитися за 33 місяці.

Про проект та результати його реалізації говорили багато. Керівники митниці влаштовували прес-конференції, брифінги, зустрічі, на яких бадьоро і піднесено розповідали про світле майбутнє пункту пропуску. Проектом передбачена реконструкція МПП в Малих Селменцях, модернізація обладнання на всіх кордонних пунктах пропуску між Україною і Словаччиною. Згідно з правилами виділення європейських коштів, 90% суми складає грант ЄС, 10% українська сторона забезпечує в рамках співфінансування. За ці кошти мали оновити будівлю КПП, обладнати другий поверх, додаткові приміщення і навіси. Передбачено було оновлення існуючого і придбання нового обладнання. Йшлося і про облаштування на цьому КПП велосипедного і пішохідного переходу.

Очікувалось суттєве збільшення пропускної спроможності пункту пропуску для вантажних і легкових автомобілів: пункт мав обслуговувати 80-100 автобусів або 10 тисяч громадян на добу. Сьогодні це звучить, наче знущання над подорожуючими, бо таких черг на кордону, які можна побачити зараз, закарпатці навряд чи пам'ятають.

У квітні 2015 року керівництво Закарпатської митниці рапортувало, що отримало перший транш у розмірі майже 2,4 мільйони євро. Було розміщено оголошення про закупівлю робіт з реконструкції і проведення технічного нагляду за цими роботами. Стартували відповідні тендерні процедури, визначено термін виконання робіт – запустити оновлений МПП планували до червня 2016 року. Правда, за умови, якщо все буде гаразд. "Гаразду" не сталося. Пояснюючи, чому не виконані роботи у 2015-ому, керівництво митниці серед об'єктивних причин, пов'язаних із дотриманням технологічних вимог, назвали і організаційні недоліки роботи підрядної організації, з якою у квітні 2016 року договір розірвали. Було оголошено новий тендер. І вже тоді стало зрозуміло, що реконструкція, враховуючи "швидкість" виконання робіт, може затягнутися на роки. Власне, до цього все і йде.

Звітуючи перед депутатами облради на сесії 22 лютого, в.о. заступника начальника Закарарпатської митниці ДФС Микола Ясевич повідомив, що наразі оголошено новий тендер по КПП "Ужгород", найближчим часом оголосять торги і по "Лужанці". Фінансування відбуватиметься з джерел державного бюджету. "Станом на сьогодні митницею подано заявку, і ми очікуємо отримання коштів у сумі 260 мільйонів гривень на розбудову "Лужанки" та "Ужгорода", – розповів Ясевич.

Та це знову в майбутньому, зараз же на місці, де мала б відбутись реконструкція контрольно-пропускного пункту "Ужгород", можна побачити хіба що закинутий недобуд. За останніми офіційними даними, на цей обсяг робіт було вже витрачено 3,6 мільйона гривень.

Фото: Тетяна Лешко.

Тож зрозуміти представників ЄС, які вирішили згорнути фінансування реконструкції пропускних пунктів (якщо вони таки вирішили), можна. Те, що мало завершитися ще наприкінці 2016-го, на початку 2018-го, без перебільшення, практично і не починалося. Такі собі довгобуди-примари.

І тепер цілком закономірним є питання, а куди ж поділися кошти, виділені ЄС. За якими правилами, інтрукціями чи технологіями працювали угорці та словаки, які зуміли виконати вимоги Євросоюзу і реалізувати проекти задовго до "дедлайну". І що чи хто позаважав зробити це українцям. Судячи з усього, відповіді доведеться чекати довго, якщо взагалі доведеться дочекати її.