Скандальні вирубки та смертельні полювання: Хто прикриває знищення нацпарку на Закарпатті

Здавалося б, що відповідь на питання "Навіщо створюють національні парки?" є очевидною. Насправді ж, спостерігаючи за тим, що коїться, до прикладу, в Ужанському національному парку на Закарпатті, логічну відповідь знайти не так і просто. Адже проблеми та скандали кількох останніх років, які супроводжують нацпарк, наштовхують не невтішні думки: що державний контроль за нацпарками відсутній, що справжній керівник-господарник - рідкість, що побачити диких тварин, які вільно гуляють територією, яку охороняють, практично неможливо.

Місцеві мешканці обурені і стурбовані нещадною вирубкою лісу – з парку регулярно їдуть машини, завантажені цінною деревиною. Шокуючі кадри вирубаних ділянок із впертою регулярністю публікують користувачі соцмереж. Так, до прикладу, автор фото, оприлюднених у липні, повідомив, що просто біля потоку нарахував 90 "свіжих" букових пнів. На місце викликали поліцію, яка все задокументувала, але лісівника, відповідального за ділянку, так і не знайшли. Підрахували, що збитки від одного такого зрубаного дерева складають щонайменше 7 тисяч гривень.

Місцеві активісти скаржаться, що їхні неодноразові звернення до поліції залишаються поза увагою правоохоронців. Плутано пояснюють наявність зрубаних дерев та відсутність відповідного тавра на пнях і інспектори з питань охорони природи - вони кажуть, що тавра просто стерлися. При цьому на всі закиди активістів, журналістів та місцевих депутатів керівництво нацпарку має чітку відповідь і відповідний папірець – лісорубний квиток: всі рубки частково санітарні, всі дозволи є. От тільки якось питання про відсутність тавра на пнях так розізлили директора парку Віктора Бирковича, що він пригрозив журналісту одного із телеканалів судом, а оператору – фінансовими санкціями. Всю ж роботу медійників "затаврував", мовляв, працюють "під заказ".

Очевидно, "під заказ" рік тому Міністерством екології та природних ресурсів України була організована перевірка щодо можливих порушень природоохоронного законодавства в національному природному парку "Ужанський", в тому числі щодо обґрунтованості здійснених санітарних та інших рубок. Комісія виявила не тільки відносно дрібні та процедурні порушення, як то невідповідність Акту обстеження насаджень "Санітарним правилам в лісах України", входження до Комісії з обстеження представників місцевої (районної) влади, які не мають права втручатись в діяльність об'єкту загальнодержавного значення, плани відводів, що не відповідають фактичним рубкам тощо. Увагу звернули і на кричущі порушення.

В 2015 році НПП "Ужанський" отримав ліміт від Міністерства екології на рубки формування та оздоровлення лісів в обсязі 2 270 куб. м деревини. Проте, в ході перевірки було встановлено, що реальний обсяг цих рубок сягнув 10 017 куб. м деревини, що перевищує наданий ліміт більш ніж в 4 рази. Більше того, в першому півріччі 2016 року в НПП "Ужанський" було вирубано 589 куб.м деревини без жодних дозволів та лімітів з боку Міністерства екології та природних ресурсів.

Тоді представники наукових й освітніх установ та громадських екологічних організацій звернулись до Гройсмана та Семерака з вимогою звільнити з посади директора національного природного парку та провести аудит щодо нарахування збитків, нанесених державі через рубки поза лімітами, звернутись у правоохоронні органи щодо порушення кримінальної справи за фактами незаконних рубок. Судячи з того, що днями директор парку давав прес-конференцію для журналістів, Київ на звернення не відреагував. Чи навпаки, якраз відреагував, порадивши Бирковичу публічні виступи, в яких акцентувати увагу на досягненнях, які парк має "саме завдяки наполегливій роботі керівництва".

Та вирубкою лісу скандали навколо Ужанського нацпарку не обмежуються. Серед найрезонансніших - минулорічне полювання, на якому застрелили людину. Тоді депутат Великоберезнянської райради від Радикальної партії Ляшка (колишній працівник Великоберезнянського райвідлілу міліції) Іван Псяйка разом зі своїм знайомим, майором поліції, начальником сектору по контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи обласної поліції Михайлом Січкою пішли на полювання в лісовий масив поблизу с.Лубня, що на території парку. Під час полювання Псяйка з необережності підстрелив свого напарника Січку - той загинув на місці.

Тобто люди, котрі мають пряме відношення до правоохоронних органів і в першу чергу мали б слідкувати за дотриманням закону, промишляли браконьєрством на території Ужанського нацпарку - там, виявляється, можна досі спокійно полювати. Більше того, в парку було виявлено спеціальні маскувальні споруди для мисливців, у яких вони переховуються в очікуванні на тварин.

Тоді очільник Геннадій Москаль дав доручення прокуратурі області та головному управлінню національної поліції ретельно вивчити обставини трагедії і зробити жорсткі висновки. Щоправда, подію спустили на гальмах, а Івана Псяйку відпустили під символічну як для вбивства заставу, еквівалентну $500.

А на початку вересня цього року на території парку побили представника "Об'єднаних правих Закарпаття", який приїхав фіксувати незаконну вирубку лісу. Зі слів активістів, задокументувавши факти рубки лісу з грубими порушеннями, активісти викликали працівників поліції. Згодом на місце події стали прибувати місцеві чиновники та лісоруби - загалом там зібралося близько 30 агресивно налаштованих чоловіків, які так "поспілкувалися" з активістом Олександром Тиводаром, що тому довелося звертатися до лікарів.

Тим часом, виступаючи нещодавно перед журналістами, директор Ужанського природного парку Биркович більше розповідав про історію парку, позитивні результати роботи, міжнародні проекти, які реалізуються спільно із закордонними колегами. Що стосується проблемних моментів, то по-перше, за його словами, площа земель, що включені до складу біосферного резервату, складає 48% від загальної площі адміністративного району. В межах парку є 3,5 тис. дворогосподарств та понад 50 державних закладів (школи, дитячі садки, ФАПи), які потребують дров'яну деревину для опалення.

"Є велика територія, на якій ми не здійснюємо регуляторні функції, тільки на нашій вилученій території 15 тис. га та 12 тис. га перебувають у держлісгоспі, інша території - сільських рад, які залишилися поза увагою. Періодично виникають зацікавлені дестабілізації ситуації групи, які закидають нам вирубки лісу. Вирубки ідуть на невилученій території, де населення на своїх ділянках вирубує, розчищає. І це досить серйозний конфлікт. Ми зверталися неодноразова щодо урегулювання цього питання щодо територій, які входять у нацпарк без вилучення. Якщо порубана деревина на приватній ділянці, власником є фізична особа, фактично встановити, кому нанесена шкода, неможливо", - пояснив Биркович.

Ще одним об'єктом конфлікту, за словами директора, є заготівля плодів, ягід і грибів. Для значної частини населення збір та реалізація плодів, ягід і грибів є основним джерелом сімейного доходу. Відповідно до українського законодавства, на цей вид користування лісом Мінприроди України встановлює ліміти. У зв'язку з тривалою процедурою їхнього погодження та затвердження, населення не завжди має можливість заготовляти плоди, ягоди, гриби для вчасної реалізації в період їхнього достигання.

Наостанок. Влада Закарпаття вже кілька років говорить про необхідність відкриття пункту пропуску на кордоні з Польщею. Справа добра, враховуючи, що на території Закарпаття нема жодного переходу до Польщі. Але шлях до цього КПП проляже саме через Ужанський нацпарк. Ось і виникає питання: якщо зараз не вдається захистити ліс та тварин у нацпарку, то що з ним буде, коли через нього пустять дорогу до КПП? Особливо зараз, в умовах безвізу? За таких умов перетворення парку на смітник з подальшою втратою його цінності може стати питанням вже найближчого часу.

Довідка. У межах сучасної території парку створення природоохоронних об'єктів розпочалося ще на початку минулого століття. У 1908 році з метою збереження пралісових букових та яворово-букових угруповань у верхів'ях р. Стужичанка Міністерством сільського і лісового господарства Австро-Угорської імперії був створений один з перших в Карпатах лісовий резерват "Стужиця" на площі 331,8 га, а у верхів'ях р. Уж – лісовий резерват "Тиха" площею 14,9 га. Коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини (1919-1938 рр.), за ініціативи відомого чеського геоботаніка-лісівника А. Златніка площа резервату "Стужиця" була розширена до 560 га, а резервату "Тихий" — до 110 га. На горі Явірник був створений однойменний резерват площею 130 га.

У 1974 році за підтримки Державного комітету охорони природи Української РСР створений лісовий ландшафтний заказник "Стужиця" республіканського значення на площі 2542 га. У квітні 1995 року на його базі створений регіональний ландшафтний парк "Стужиця", а 27 вересня 1999 року Указом Президента України — Ужанський національний природний парк на площі 39159,3 га. В 1999 році парк увійшов до складу Міжнародного біосферного резервату "Східні Карпати", а з 2009 року є членом федерації Європарк.