Кава, сир і вино: Як після поїздки Закарпаттям туристи привозять кілька кілограмів "спогадів"

Турист має вибір, яким шляхом йти на Закарпаття: кавовим, винним, сирним, або ж ще якимось "смачним"

На Закарпатті користуються попитом туристичні марштрути, в першу чергу - гастрономічні. Туристів, які хочуть поринути у закарпатську атмосферу з її ароматами, смаками і гастрономією - хоч відбавляй. Тут закарпатці раді старатися. Для своїх і приїжджих місцеві умільці разом з фахівцями туризму розробляють відповідні гастрономічні маршрути. Тож турист має вибір, яким шляхом йти на Закарпаття: кавовим, винним, сирним, або ж ще якимось "смачним".

Подібні маршрути можна планувати самим, а можна звернутися до туроператорів, які розробили і пропонують своїм клієнтам кількаденні гастрономічні мандрівки. Єдиний мінус – можна захопитися такими подорожами і привезти на згадку кілька зайвих кілограмів "спогадів".

"Йдеме на кавіль"

Прихильникам кави, затишного кавування та атмосферних закладів варто обрати кавовий маршрут.

Мода на кавування до закарпатців прийшла з минулого століття. Переважно серед представників так званої інтелігенції, але сам напій на географічній території України чи не вперше з'явився саме на Закарпатті. Історики кажуть, що з кавою познайомили закарпатців турки ще у ті далекі часи, коли край входив до складу Угорського королівства. Поступово споживання цього напою стало синонімом багатства й розкоші, тому можна припустити, що кавувати на Закарпатті першими почали члени знатних родин Другетів, Перенів, Довгаїв, Ілошваїв. Можливість смакувати кавою ще дуже довгий час була привілеєм заможних людей – саме тому в закарпатських селах майже до 60-х років ХХ століття мало хто пробував цей напій, хоча чули про нього всі, називаючи по-своєму "кавіль".

І хоча прийнято вважати, що кавова столиця України - Львів, закарпатці з цього тільки іронізують: "Львів відомий своїми кав'ярнями, а Ужгород - кавою". І додають, що "магічна" закарпатська кава має набагато більше властивостей і може призвести не тільки до бадьорості та покращення настрою "туй і нараз", а й до більш значимих подій.

В Ужгороді у рамках екскурсій містом гостям вже пропонують пройтися "кавовими місцями". Над презентацією маршруту працюють ґрунтовно і до кінця року мають представити повноцінний "кавовий шлях". Є список із 50 різновидів кави, які пропонуються у місті. Починаючи від доппіо, тріпполо, пікколо, рістретто до компави, медового рафа. Кавовий маршрут Ужгородом було презентовано у рамках відкритих екскурсій, як елемент гастрономічного туризму.

Сиру багато не буває

До кави на сніданок смакують різноманітні сири, які виготовляють на Закарпатті. Сирне виробництво в області розвивається активно, а за справжніми молочними продуктами, зробленими на місцевих невеличких підприємствах, шикуються черги. Закарпатські сири здобули популярність не тільки у місцевих - їх продають і в інших українських містах. Сама грудка сиру з Закарпаття стала вже своєрідним сувеніром, який везуть близьким. Сирний маршрут Закарпаття можна сформувати самостійно, включаючи перевірені "на смак" господарства.

Фахівці туристичної галузі рекомендують любителям вишуканих смаків, обираючи сирні маршрути, обов'язково скуштувати смаколики у Хустському районі - сир тут виробляють з екологічно чистого закарпатського молока, яке беруть у місцевого населення. Одне з підприємств обрало швейцарську технологію виготовлення. На підприємстві проводять екскурсії та дегустації. Поїхати звідти, не придбавши собі бодай шматок, вдається не кожному.

За традиційною бринзою, сиром з овечого молока, треба їхати у Хуст. Тут виробники об'єдналися у асоціацію – єдине професійне об'єднання вівчарів, створене виключно за ініціативи виробників і без підтримки влади та грантів. У місцевому виробництві сиру є одна особливість: воно сезонне. Відвідати місце виробництва можна у теплий період року, за попереднім замовленням. Тим, хто більше любить сир з козячого молока, також знайдеться, чим поласувати.

Виготовляють на Закарпатті сир і з буйволячого молока – у Виноградівському районі можна побачити, як його створюють і продегустувати. Це далеко не повний перелік сирних точок, які можна внести у свій гастрономічний маршрут.

Сирний туристичний маршрут Закарпаття, розроблений фахівцями, має протяжність 100 км. Він пролягає Хустським, Рахівським, Міжгірським та Тячівським районами і включає відвідування полонин, пасовищ, сироварень, ресторанів, також фестивалів, що пропонують послуги дегустації традиційного закарпатського сиру.

In vino veritas

Після закарпатської кави і ситної дегустації сиру варто влаштувати собі більш розслаблений маршрут. Вино – ще одна особливість регіону, тому оминути увагою такий продукт у розробленні програм для туристів було неможливо.

"Закарпатський туристичний винний шлях" об'єднав 12 винних підвалів та дегустаційних залів виноробів, де приймають відвідувачів з метою популяризації закарпатських вин. Чи не у кожному з них пропонують близько десяти видів вина, серед яких відомі марочні вина та нові.

Популярними у прихильників відпочинку з келихами вина є триденні екскурсії з відвідуванням винних підвалів Ужгородського, Мукачівського та Берегівського районів. У цих районах багата історія виноробства. Та рецепти вивідати навряд чи вдасться, адже винороби мусять мати свої секрети, аби робити своє, пізнаване вино. Маршрут туру пролягає через стародавні закарпатські фортеці та інші цікаві місця Закарпаття.

Для тих туристів, хто не хоче відділяти ці гастрономічні задоволення, а об'єднати все в одне, туристичні шляхи переплітаються. Турфірми розробляють мандрівки, у яких поєднується все: дегустації елю у кельтському дворі, відвідини медових крамничок, об'їзд сирних господарств і, звісно, винних підвалів. Гурманам залишається тільки знайти вільний час і відчути на собі всі переваги "смачних" маршрутів.

Використані матеріали з "Турінформ Закарпаття", transcarpathiatour.com.ua, "УжІнформ".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття