Із жовтими жилетами, зверненнями та полегшенням: Як востаннє в 2018-му відзасідали депутати Закарпаття

Без сенсацій і непередбачуваних ситуацій відбулась остання цього року сесія Закарпатської обласної ради

Із жовтими жилетами, зверненнями та поле…

Закарпатські депутати у передчутті приємної різдвяно-новорічної клопотнечі жваво і, головне, злагоджено провели пленарне засідання 13-ї сесії облради сьомого скликання. Не "сіпнуло око" в обранців навіть коли до зали ввійшли власники авто з іноземною реєстрацією, які чатували на депутатів задовго до початку засідання. Хоча дехто і передбачав "гарячі розбірки": "євробляхери" ж бо прийшли у жовтих жилетах, неоднозначно натякаючи, що відстоювати свої інтереси будуть до кінця.

Власне, про це вони і оголосили депутатам. "Беручи приклад із французів, ми вирішили одягнути ці жилети і показати свою позицію. Всі знають, які ставки прийняли для розмитнення автомобілів на європейських номерах. За авто, яке коштує 1000 євро, 3000 тисячі треба віддати за розмитнення. Це нереальні гроші, якщо врахувати наші зарплати", – сказав представник власників автомобілів на іноземних номерах Юрій Качур і попросив звернутися до центральних органів влади, щоби в найкоротші терміни було вирішено, як призупинити цей закон. "Най розбираються, за що вони голосували. Ніхто не буде бігти розмитнювати автомобілі", – додав активіст.

Депутати намагались пояснити, що ці закони вже підписані президентом і вступили в силу, окрім того, є рішення Верховного суду, тож їх не можна скасувати, і взагалі до компетенції обласної ради не входить вирішення подібних питань. "Єробляхери" незворушно стояли на своєму, підкреслюючи, що закон прийняли "в антиконституційний спосіб", що "експерти стверджують", що цими законами порушені норми Конституції і так далі. Очевидно, аби не затягувати довгожданний час до канікул і не напружувати ситуацію, депутати поставили на голосування відповідне звернення до всіх найвищих органів і ухвалили його більшістю голосів.

Більшістю голосів закарпатські депутати проголосували і за ще одне звернення, яке, чи вплине на ситуацію, чи ні, але принципову позицію обранців однозначно підкреслить. Депутати звернулися до президента України та Міністерства закордонних справ з проханням посилити тиск на Російську Федерацію у питанні звільнення українських моряків. Попередньо, деякі депутати пропонували звернутися до Москви напряму з вимогою звільнити українських моряків, полонених на території РФ після атаки у Керченській протоці. Однак головуючий нагадав, що у повноваження Закарпатської облради не входить звернення до державних органів іноземних держав. Тож проголосували за звернення до "своїх".

Список "листів" до центральних органів влади цим не обмежився. Також депутати прийняли звернення щодо негайного зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України про підвищення ціни на газ для населення, щодо співфінансування проектів-переможців Програм транскордонного співробітництва Європейського Інструменту сусідства на 2014 – 2020 рр. з державного бюджету, щодо забезпечення і прийняття нормативно-законодавчих актів, які регулюють діяльність у сфері виноградарства та виноробства, щодо спільних пунктів пропуску на кордоні з ЄС.

На додаток депутати ухвалили звернення до президента, Міністерства закордонних справ та СБУ щодо збереження міжнаціональної злагоди і миру в Закарпатській області. В регіоні проживають представники понад 100 національностей, значну частину різноетнічного населення Закарпаття становить угорська спільнота. Угорці поряд із іншими народностями мешкають тут упродовж століть і завжди відзначалися миролюбністю, толерантністю та працьовитістю. "Однак останнім часом ми із тривогою спостерігаємо штучне нагнітання антиугорських настроїв у суспільстві. На емоційному та медійному рівні вже створено кліше про "угорський сепаратизм", а необдумані заяви деяких радикально налаштованих політиків та представників ЗМІ його лише підсилюють", - йдеться у зверненні.

Депутатів непокоїть, що інтернет-ресурс "Миротворець" публікує інформацію про закарпатців, які нібито становлять загрозу Українській державі та суспільству та скоїли злочини проти основ національної безпеки, оскільки порушили законодавство шляхом отримання другого громадянства. У вересні 2018 року прокуратурою області за результатами опрацювання публікацій, наявних у мережі Інтернет, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом умисного вчинення неустановленими громадянами України діянь на шкоду суверенітетові, державній та інформаційній безпеці України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111 КК України.

А 21 вересня 2018 року на офіційному сайті Верховної Ради України почався збір підписів на підтримку петиції щодо вжиття заходів для позбавлення українського громадянства громадян України, які мають угорський паспорт, з наступною депортацією до Угорщини. "У зв'язку із цим викликає подив відсутність реакції української влади на таку петицію в той час, як засуджено масові порушення прав людини, вчинені тоталітарними комуністичними режимами", - стривожені обранці.

Вони згадали про відкрите кримінальне провадження проти Благодійного фонду "Закарпатський центр економічного розвитку "Еган Еде", який діє відповідно до українського законодавства та надає відчутну матеріальну допомогу підприємцям, за підозрою в сепаратизмі без будь-яких фактичних даних про протиправну діяльність цього фонду. Також, як ідеться у зверненні, в ЗМІ та соціальних мережах регулярно повідомляють про численні випадки затримання і, фактично, обшуків працівниками митних та прикордонних органів Закарпатської області керівників і працівників громадської організації "Товариство угорської культури Закарпаття" в пунктах пропуску області при їхньому виїзді з території України на територію Угорщини.

"Такий стан речей неймовірно ображає угорців, румунів, словаків та представників інших національностей, які проживають на території Закарпатської області, та викликає у них тривогу. Вищевказані події призвели до того, що угорська національна меншина Закарпаття відчуває себе заляканою та у небезпеці на рідній землі", - йдеться в документі, тож депутати просять всі уповноважені органи публічної влади дотримуватися проголошених стандартів національної та міжетнічної політики.

Це що стосується традиційних звернень. Що ж до традиційних бюджетів на наступний рік, які, зазвичай і приймають на останніх засіданнях, то Закарпаття отримало свій.

Якщо коротко, обсяг ресурсу загального фонду обласного бюджету на 2019 рік прогнозується в сумі 6 429 054 000 грн, із них: базова дотація - 166,82 млн грн, додаткова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я - майже 655,16 000 грн, субвенції з державного бюджету - 4 858 122 000 грн, податки, збори та інші доходи - майже 748,96 млн гривень.

Загальний обсяг видатків обласного бюджету на 2018 рік передбачено на рівні 6 757 646 000 грн (загальний фонд – 6 267 980 000 грн, спеціальний фонд – 489 665 000 грн), з яких 4 197 601 000 грн – трансферти низовим бюджетам (в т.ч. субвенції соціального характеру), нерозподілені трансферти – 83 669 000 грн та 2 466 375 000 грн. – видатки на утримання установ та виконання програм обласного значення. Обсяг видатків загального фонду обласного бюджету за виключенням міжбюджетних та нерозподілених трансфертів, передбачених іншим бюджетам, складе 1 986 709 000 грн і зросте порівняно плановими показниками з врахуванням змін на 2018 рік на 8,4% або 154 288 000 гривень.

Чимало питань, узгоджених напередодні на засіданнях постійних комісій, приймались блоками, без обговорень. Задоволені роботою депутати привітали один одного із прийдешніми і з почуттям виконаного обов'язку роз'їхались на канікули.

ФОТО: прес-служба облради

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Закарпаття

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook