Історія на нічку: Де на Закарпатті вас може схопити прозора діва

З Ужгородським замком пов’язують легенду про Білу князівну. Вона, аби зустрітися із коханим, відкрила ворогам потаємний хід до замку. За це була суворо покарана батьком – незважаючи ні на що, князь наказав замурувати свою єдину доньку живою у стіну фортеці, пише Depo.Закарпаття з посиланням на h.ua.

З тих пір вона, нібито, немає спокою – опівночі виходить зі своєї темниці і шукає коханого – у білому платті, з розпущеними волоссям. Звісно, це тільки гарна легенда. Жодний замок не може існувати без своїх власних примар! І хоча люди зараз вже не такі забобонні, але кожний турист обов’язково цікавиться подібними казковими історіями – бо це цікаво.

Але у розмові із старожилами з’ясовується, що насправді легенда про Білу князівну не така вже й неймовірна. Адже примару ще недавно і неодноразово спостерігали власне працівники краєзнавчого музею. Деякі, звісно, пояснюють це багатою уявою. Утім, нехай кожний сам вирішує що саме було насправді.

Безлад у кочегарці 

Неподалік від входу до замку знаходиться підсобне приміщення, там раніше була кочегарка. Кочегар одного разу підкинув вугілля у котел і ліг на ліжко трохи поспати. Але через деякий час побачив як біля труби з’явився чоловік із чорним капелюхом на голові. А через мить до нього підійшла жінка у старовинному одязі, що перетворилося вже на лахміття. Пара почала закохано обійматися. Кочегар, звісно, не одразу зрозумів, що відбувається. Спочатку подумав, що то якісь приблуди з міста, прикрикнув і навіть кинув у їх бік тим, що було під рукою - гумовим скатом.

У кочегарці одразу почалося щось абсолютно неймовірне. Все навкруги здійнялося у повітря – труби, вугілля, дрова. Бідолаха вискочив з свого приміщення і стрімголов побіг до охоронців. Ті його заспокоїли, і пішли подивилися що ж так налякало кочегара. А там справді все перекинуто догори ногами. На другий день бідолаха кочегар написав заяву про звільнення. Це було у кінці 60-х років…

Прозора діва

Поруч із замком знаходиться скансен - етнографічний музей. Колись, кажуть, на цій території було розташоване старе кладовище, цвинтар. А охоронці, а їх було семеро, щоночі робили обхід. Один з них раптом побачив жінку, та сиділа на пні і розчісувала своє довге волосся. Охоронець здивувався, підійшов ближче. І тут вже бачить, що жінка та ... прозора. Мало не зомлів від переляку і одразу дав звідти ходу як на стометрівці.

Світло у вікні 

Ще у 1950-х роках прямо у замку розміщувався гуртожиток для студентів ужгородського музичного училища. Уже після однієї години ночі раптово з’являлося невідомо звідки відчуття якогось дискомфорту. Починало здаватися, що поруч хтось є поряд, хтось ворушиться. Сам по собі приходить страх. Фігуру, схожу на велике яйце ба чив не один студент.

"Все це триває 10-15 секунд, потім щезає, і знову з’являється вже у іншому місці. Після цього вас охоплює неймовірний страх, який неможливо винести. Тоді я хапав всі свої ноти, пульт і біг до інших. Соромно було зізнатися, але й інші відчували часом теж саме. Найжахливішим було те, що ніхто не міг зрозуміти, що ж то відбувається…", - згадує очевидець.

Ось і не вірте після цього у легенду про замуровану заживо князівну