Історія на нічку: Чи можливо зібрати двісті висловів про дупу

Настя Мельниченко каже, що інтерес до обсценної лексики такої тематики в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами, пише Depo.Закарпаття з посиланням на vsviti

"Як і бабуся, зараз часто кажу “воно тобі так треба, як до сраки карі очі!" у значенні “не до місця”. “Всраться і не жить ” вигукую, коли з чогось дивуюсь. “От сральня!"– кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: "Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать", – тобто, "не шкода зовсім". Ще від неї записала таке: "жінка без сраки – як село без церкви", "він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б", “в сраку годне", "як не срачка, то пердячка", "як голодному срать", "всрись – а покорись", "хто всрався? – невістка".

Коли з’явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів, - каже журналістка.

 Ось деякі з них:

"Як півсраки з-за куща", – кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.

"Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться", – коли щось неякісно роблено.

"В сраці був, гімно видів", – коли людина говорить про те, про що не має поняття.

"Голою сракою по рапатій дошці", – значить, ніколи.

"Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо".

"Їсти – не срати, можна почекати".

Є навіть пісня про сраку: "Летить сова, летить сова кругом села,

ручки-ножки підкорчила, хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте".

Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.