Ґудзик, вишенька, портфель: Об що потертися на Закарпатті для здійснення бажань

Закарпатці, правду кажучи, про це добре знають, та все ж охоче вигадують сотні міфів про те, що і чому треба потерти чи потримати на місцевих памятниках, аби заповітне бажання збулося. Отже, не пропустіть: пам'ятники Закарпаття, які здійснюють бажання.

 

1. Чи не найбільш позитивний пам'ятник Закарпаття знаходиться у Мукачеві - Щасливий Сажотрус. Бронзовий міський персонаж з'явився відносно нещодавно, але вже встиг підкорити усіх містян, туристів та особливо дітлахів. Найбільша родзинка пам'ятника - це можливість сфотографуватися з реальною людиною, за образом якої він зроблений, - Берталоном Товтом, який більше 50 років працював сажотрусом. Пам'ятник встановили у Мукачеві 12 червня 2010 року. Утім, як нарікають самі мукачівці, монументу не вистачає велосипеду, адже справжній Берталон Товт із ним нерозлучний понад 40 років. У той самий час біля ніг Сажотруса є кіт, якого у реальному житті у пана Берталона ніколи не було.
Місцеві кажуть, що потерти ґудзик коминареві - на удачу. Туристи, про всяк випадок, гладять і кота.

 

2. Бюст геніального художника Міхая Мункачі розташований між старим Латоричним двором та Білим палацом Ракоці в Мукачеві. Засновник угорського романтичного реалізму жив та народився у будинку під номером 15, по вулиці Миру. Щоправда, його вже встигли розібрати та перебудувати наново, але табличку про те, що саме тут жив Мункачі, знайти можна. Учень кондитера виконаний із бронзи в австрійському стилі. Якщо місцевому Сажотрусу потрібно задля здійснення бажань потерти ґудзика, то кондитера необхідно потримати за вишеньку на торті.

 

 

3. У мукачівському замку "Паланок" вас зустріне бронзовий Федір Корятович - литовський князь, що у 1393 році став паном Мукачівської домінії на Закарпатті. У повний зріст, вилитий з бронзи, він стоїть і вітає всіх відвідувачів. До його ніг можна покласти гроші, а після, за традицією, необхідно загадати бажання на багатство та доторкнутися до його вказівного персту.

 

 

4. На другому поверсі одного з оглядових майданчиків Мукачівського замку в обіймах тримає свого сина, Ференца Ракоці ІІ, чарівна княжна Ілона Зріні (Елена Зринська) - жінка, чиїй впевненості та відвазі позаздрить будь-який чоловік. Під час оборони замку княгиня Ілона очолила повстання проти австрійців. За переказами, княгиня не зронила жодної сльози. Її мужня краса захоплювала навіть ворогів. Коли австрійці вдерлися до замку, то зустріли високу темнооку жінку з мечем, яка закривала своїм тілом доньку та сина. Щоб здійснилося бажання - треба потриматися за руку сина Ілони.

 

 

5. На площі Театральній в Ужгороді стоїть пам'ятник Ігнату Рошковичу. Пам'ятник всесвітньо знаному художнику встановлено на перетині площі Театральній та набережної Незалежності: остання свого часу носила ім'я митця (набережна Рошковича). За задумом авторів, Рошкович малює картину річки й мосту, відтак, вони вирішили дещо "відтягнути" картину в ту епоху, коли жив художник, і коли міст був зовсім іншої форми. Тепер кожен бажаючий матиме змогу побачити, яким міст був у ті часи, коли вулицями Ужгорода ходив Ігнатій Рошкович. "Щасливі" місця - права рука митця.

 

6. Навряд чи хто-небудь з ужгородців, або тих, хто хоча б раз побував у цьому місті, не знає ліхтарника Дядю Колю. Адже він завжди на своєму посту - у самісінькому центрі Ужгорода, на перехресті вулиць Волошина та Корзо. На драбині біля ліхтаря. Зосереджений, в окулярах і капелюсі. І - бронзовий. Пам'ятник Ліхтарнику відкрили 2010 року. Він є однією з візитівок Ужгорода. Ручка старенького портфелю, який дядя Коля залишив на тротуарі - ваш ключ до здійснення бажання.

 

7. У дворику Ужгородського замку - прекрасний бронзовий могутній птах з широко розправленими крилами. Це турул - міфічна птиця древніх угрів, легендарний предок королівської династії Арпадовичів. У дзьобі він колись тримав шаблю, від якої нині залишився лише фрагмент. До замку скульптура потрапила з Вилока (Виноградівський район), де її встановили в 1903 році на місці переможної битви Ференца Ракоці ІІ з австрійськими військами. Переказ свідчить, що Ракоці зміг подолати ворога лише завдяки турулу, що нібито приніс йому у дзьобі шаблю. Шаблі нема, тож туристи облюбували собі шикарний дзьоб птаха.

 

8. Географічний центр Європи знаходиться в найбільш високогірній частині Українських Карпат, оточений з усіх боків найвищими гірськими хребтами. На півночі підносяться Внутрішні Горгани, на північному сході Чорногора (г. Говерла 2061 м, найвища вершина Українських Карпат і України), на південному сході Мармороські Альпи (г. Піп Іван Мармороський 1937 м), на заході Свидовець (г. Близниця 1883 м). На Чорногорі розташована так само решта всіх вершин, які перевищують 2000 м над рівнем моря (Бербенескул, Петрос, Піп Іван Чорногоський та інші). Заповітна точка - круглий знак у підніжжя старого монументу.

 

9. Винороба у виноградові встановили за кошти місцевих меценатів. Винороба лили у Будапешті, і він зроблений так, що кожен може взятися за другий кінець чавила та допомогти Виноробу впоратися з врожаєм у самісінькому центрі закарпатського Виноградова - здійснення бажання гарантоване.