UK
Для цього матеріалу переклад іншими мовами відсутній, спробуйте перевірити пізніше

Заручники стихії: Чи зможуть закарпатці не боятися паводків та природних катаклізмів

На Закарпатті природа щороку влаштовує неприємні несподіванки, і місцеве населення у більшості випадків є беззахисним перед стихією

Шеф-редактор регіональної редакції Depo.Закарпаття
Заручники стихії: Чи зможуть закарпатці…

Буревії, "деревопади", затяжні зливи, паводки, - всі ці стихійні явища закарпатцям добре відомі. Чи не щороку на Закарпатті стаються надзвичайні ситуації, викликані примхами природи. Внаслідок негоди руйнуються будинки, затоплюються подвір'я, розмиваються поля. Збитки від негоди вимірюються десятками мільйонів гривень. Щоразу постає питання виділення компенсацій постраждалим - звідки взяти гроші на відбудову зруйнованих приміщень та як уникнути таких руйнівних масштабів у разі повторення стихії.

У 2018 році найбільшим природною халепою на Закарпатті став небачений градобій у червні. Такої потужної стихії, яка пронеслася регіоном надвечір 12 червня, ніхто не очікував. Негода вирувала майже у всіх частинах області. Злива, град, підтоплення були і в Ужгороді та Мукачеві. Та найбільше від шаленства природи постраждали мешканці сіл двох районів - Іршавського і Тячівського.

На ранок 13 червня рятувальники підрахували, що на території восьми населених пунктів у цих районах град проломив покрівлі майже двох сотень будівель. Постраждали житлові будинки та надвірні споруди. У Центральному таборі туристичного активу учнів України було пошкоджено дахи адмінбудівлі, спального корпусу, їдальні та 16 восьмимісних будинків. Дітей у цей період у таборі, на щастя, не було, тому обійшлося без постраждалих. Побило градом і дахи школи, ДНЗ та амбулаторії.

Унаслідок стихії у семи районах області було знеструмлено 43 населені пункти, з яких 28 - повністю та 15 - частково. Зафіксовано майже 30 випадків падіння дерев. Найбільше постраждало село Брід в Іршавському районі: тут велетенський град пошкодив близько 150 покрівель приватних будинків, а також загальноосвітньої школи, амбулаторії та дитсадка.

Місцеві були приголомшені: мало того, що було страшно за своє життя, так льодяними кулями знищено чимало господарства – городи, обійстя, автомобілі. І ще закарпатців неабияк турбувало питання – чи отримають вони бодай якусь компенсацію за збитки, завдані стихією. Адже у деяких понищено було майже все - будинки, автівки, поля та городи.

Для підрахунку завданих негодою збитків були створені комісії сільських рад. Згодом Регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка відбулася в облдержадміністрації під головуванням голови області, оцінила наслідки буревію та градобою, що пройшовся по Закарпаттю 12-13 червня. За її висновками, наданими наприкінці червня, загальна сума завданих збитків склала 63,7 мільйона гривень. На підставі наданих документів комісія вирішила визнати негоду 12-13 червня надзвичайною ситуацією природного характеру регіонального рівня, а таке рішення дає підстави для отримання компенсації для відшкодування наслідків негоди з резервного фонду Кабміну. Всі необхідні матеріали були направлені до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

А у вересні, за три місяці після стихії, вже Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України надало експертний висновок щодо наслідків стихійного лиха, яке сталося на території Закарпаття 12-13 червня 2018 року. Згідно з оцінками експертів на основі розгляду матеріалів Закарпатської ОДА, вартість робіт для здійснення заходів з ліквідації наслідків буревію складає майже 29,8 мільйона гривень. Йдеться про кошти для аварійно-відновлювальних робіт на автошляхах, соціальних об'єктах, адмінбудівлях, а також заходів із берегоукріплення в Іршавському, Тячівському та Хустському районах, де буревій із градом наробив найбільше лиха. Нічого надзвичайного у такій різниці оцінювання шукати не треба: кожен справжній газда на Закарпатті хоче для свого газдівства щонайкраще. Урядники ж у Києві, схвалюючи питання про виділення коштів, мусять зважувати всі обставини та можливості.

Перед самим Новим роком стало відомо, що частина коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха таки надійшла на Закарпаття. Чотири райони Закарпаття (Іршавський, Мукачівський, Тячівський та Хустський) отримали кошти з Резервного фонду на ліквідацію наслідків негоди. Чекали довго, але, як кажуть, добре, що і так. Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль бідкається, що для відновлення пошкоджених соціальних будівель та об'єктів інфраструктури область мала отримати з резервного фонду 29,8 мільйона гривень (такий висновок Мінрегіонбуду), натомість Кабмін виділив лише 11,2 мільйона гривень, які надійшли 19 грудня. За словами губернатора, знаючи наперед, що кошти можуть прийти пізно, а ремонтувати дахи на школах чи відновлювати автодороги потрібно було негайно, підрядників виконувати роботу в борг. Таким чином за виділені Кабміном кошти вдалося відремонтувати 32 об'єкти освіти, культури та охорони здоров'я в усіх чотирьох районах, що постраждали від стихійного лиха.

Щороку жителі гірських районів Закарпаття з острахом чекають погіршення погодних умов, які несуть за собою повені, а отже і зруйновані будівлі, понівечені господарства та, відповідно, збитки. Та, починаючи з 2007 року, недофінансування програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса в області становить майже 400 мільйонів гривень. Заходи із захисту населення області від природних катаклізмів лягли в основу проектів, які планується реалізувати на Закарпатті протягом 2019-2021 років.

Як обіцяє місцева влада, у наступні три роки роботи з побудови берегоукріплень в області продовжаться й значно активізуються, а пріоритетом залишаються роботи з реконструкції дамб та побудови протиповеневих споруд. Закарпатцям пообіцяли, що протипаводкові заходи у наступні три роки захистять від природних катаклізмів понад 40 населених пунктів Закарпаття. Місцевим жителям залишається все ж вірити обіцянкам та сподіватися на прихильність влади і, звісно, погоди.

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme