Головний коп Закарпаття про місцеву "серенчу" та контрабандистів, які не стали землекопами

Нині Сергій Князєв - радник голови Національної поліції та виконуючий обов’язки начальника Національної поліції Закарпатської області. Працівників патрульної служби, які недавно приступили до роботи, називає "дітьми" і каже, що закарпатці – люди з великою удачею.

Вас було призначено одразу після липневих подій у Мукачеві, де фігурантами були і правоохоронці. Яка нині ситуація? Що можете сказати про те, як відбувається розслідування?

Аналізуючи ЗМІ, це був якийсь перерозподіл сфер впливу, у який були втягнуті, у тому числі, і представники влади на Закарпатті. От чому саме туди приїхали люди. Саме туди, саме на ту вулицю. Хоча, насправді, це такий собі аналіз ЗМІ. Як правило, народ краще знає, що у нас і до чого. Це об’єкт дослідження Генеральної прокуратури. Я не маю право розголошувати навіть версії розслідування.

Якщо вже аналіз ЗМІ – то це були контрабандні розбірки. Зараз багато заяв, що контрабанду зупинено. Але щодня маємо повідомлення про нові випадки. Чи є зрушення у питанні боротьби з контрабандою?

Змінився підхід до боротьби з контрабандою. "Побороли контрабанду" – це вже провокаційний вислів. Не можна побороти проституцію, контрабанду, злочинність, будь-який негативний соціальний прояв силовим шляхом. Це чинники нашого життя. Але змінився саме підхід до боротьби з контрабандою правоохоронних, державних структур, місцевої влади.

Дивіться, якщо у прикордонних селах немає роботи, а жителям пропонують: візьми сигарети, перенеси і зароби 200 чи 100 гривень, - хоч одна людина, але знайдеться. Або він перенесе мішок з цигарками, або він щось вкраде. Якщо вкраде – це кримінал. А контрабанда? Верховна Рада України постановила, що контрабанда – то не є кримінально-каране діяння.

Треба змінювати ставлення до контрабанди не тільки керівників поліції, працівників у структурах, але й у самих місцевих мешканців. Як? Збільшувати заробітну плату, збільшувати дохідну частину для населення. Це можливо? Можливо. Та це не питання поліції, прокуратури.

Це дуже добре, що є непоодинокі факти затримання контрабанди. От часто лунають питання: "Угорці арештували 19 працівників на кордоні, а скільки арештували ми?". Я – жодного. Це не моя функція взагалі. От якщо він дістане ніж і заріже когось – тоді вже з мене треба питати. Але створити перепони, зайняти чітку державницьку позицію у боротьбі з контрабандою – так, робимо. Як це у нас виходить – це вже потрібно оцінювати вам.

Давайте подивимось на осіб, які раніше займалися контрабандою: що вони роблять? чи менше вони просиджують у ресторанах? може вони стали землекопами? Не стали. Але більшості з них стало скрутно. Вони не можуть потрапити, як раніше, у владні кабінети. Але дуже намагаються.

Як правило, в області завжди демонстрували порозуміння між головним поліцейським і, до прикладу, губернатором, прокуратурою, податковою і так далі? Принаймі, у населення складалося саме таке враження і часто міліції докоряли, що вона "ведеться" на вказівки, до прикладу, голови ОДА, навіть, коли не повинна цього робити. Що маємо зараз?

На мою думку, зараз влада консолідована. Є робочі питання, які треба постійно вирішувати. Але завжди знаходиться компромісне рішення. Наприклад, прокурор області – досвідчений фахівець. Часто звертаюся до нього: яке б він прийняв рішення, якби був на моїй посаді. От він і говорить: "Я би на вашому місці, хлопці, зробив би так-то. – Дякую". Голова обласної адміністрації – Москаль. Правоохоронець із величезним стажем. У мене от теж стаж 25 років у правоохоронній системі. Але з його досвідом, і він ще й потужно так бореться. Як до нього не звернутися за кваліфікованою порадою? Ми уважно ставимося до його розпоряджень, вказівок. У межах компетенції.

Сьогодні керівництво нацполіції декларує: поліція незалежна від політики. І якісь політичні нюанси – то все волевиявлення народу, робота політиків. Наша робота – забезпечувати порядок. Тут є критичні зауваження до нас. І ми до таких зауважень прислуховуємося. Зараз йде великий процес переформатування поліції. І от не втратити те, що вже маємо, і здобути нове – серед основних завдань.

Жодного непорозуміння між гілками влади немає. Взагалі. Це не означає, що всі слухають когось одного. Кожен з нас відповідає за свою ділянку. Мою роботу спитають тільки з мене. Я за це відповідаю і за долю трьох з половиною тисяч правоохоронців.

Що було найбільшим випробуванням у роботі на Закарпатті за цей період?

Випробування були на сході України. Ми країна, яка воює. Хоча цей термін і не використовують. А Закарпаття – тиловий регіон. Випробування тут – мізерні у порівнянні з тим, що твориться на сході.

На Закарпатті позапланово почали створювати патрульну поліцію. Як оцінюєте результати?

Я, чуючи від місцевих слово "серенча" (везіння - ред.), довго не міг зрозуміти, що ж воно таке. Але Закарпаттю справді щастить. І це дуже добре. Рішення про створення на Закарпатті патрульної поліції – дуже добре. Відбір був максимально прозорим. Хоча і тут були протестувальники з числа тих, хто не пройшов. Я їх запросив на розмову. Вони прийшли, ми поговорили. Так, багато талановитих дітей не пройшло. Але це відбір. Йдіть через певний час ще раз пробуйте. На Закарпатті не було проблем з викладачами, з процесом навчання майбутніх патрулів.

Діти ці вже два тижні працюють. Є позитив, є недопрацювання. Це робочі моменти. Дуже багато моїх колишніх колег казали: "Все закінчилось! Понабирали таких..". Але система правильна, все працює.

У патрульних – свій щабель боротьби зі злочинністю. Вони борються з вуличною злочинністю. А це найближче до людей. І люди вірять. І у жодному разі не можна втрачати голову від цього, а працювати далі, виправдовувати цю довір. Чудово, що є підтримка від людей, від ЗМІ, певною мірою.

Плануємо близько 50 екіпажів патрульної поліції "тримати" по всій області. Щоб патрулі були не тільки у двох містах. Щоб розповсюдилося на всю область. Поки це все нам дозволять, готуємо базу, автомобілі. Так, це не будуть "Пріуси", це будуть УАЗікі, "Ниви" у гірських місцевостях. Той транспорт, який у нас є, ми його переобладнаємо. Створюємо єдиний колл-центр. Словом, попрацюємо, побачимо помилки, а про свій досвід розкажемо іншим регіонам. Ми і так єдина область, де поліція представлене не у єдиному "замкнутому" місті.

Уже більше місяця як вступив у дію закон "Про нацполіцію". Як просувається переатестація "старих" кадрів? Закарпатці ж народ не простий.

І тут Закарпаттю пощастило. Поки сюди прийдуть наступні етапи тестування, співбесід і т.д., є час підготуватися. От як київських зібрали і сказали – є у вас завдання, вперед. А людина вже років 15 не використовувала табличку множення. Так от у закарпатців є вдосталь часу, не менше кількох місяців, щоб підготуватись. Я думаю, що відсоток тих, хто пройде у поліцію, буде у рази більшим, ніж у Києві та Київській області.

До яких рис, особливостей характеру закарпатців Вам довелося звикати?

А тут немає нічого незвичного. Фахівці відповідають своєму рівню. Не можна сюди привести з Донецька чи Києва 20 людей. Це неефективно. Будуть багато робити, але дурного. А повільні, тихі закарпатці: а давайте поп’єм кави.. Та до вечора вони з таким своїм темпом зроблять більше корисного. Так, іноді треба підганяти, прискорювати, іноді стукати кулаком і прикрикувати. Але, по суті, якщо механізм працює правильно, неважливо, хто сидить у кріслі. От якщо зараз я піду у відпустку, хіба тут все розвалиться? Та ніколи в житті. Колектив просто потрібно підтримувати, підштовхувати, направляти, показати особистим прикладом, як потрібно працювати.

Не люблю улесливості, але вона присутня на Закарпатті. На сході тобі правду кажуть прямо в обличчя, а тут: "Що, начальник, потрібно зробити? Будь ласка,так.." Але все рівно не зроблять. А все решта – так як і всюди.

У якому регіоні хотілося б ще попрацювати?

Не думав про це. У мене простіше. Отримав наказ -поїхав. Так як і на Закарпаття. Я отримав у Маріуполі усний наказ. У машині на навігаторі набрав "Ужгород", показую водію: "Бачиш? Поїхали". Нема різниці, де працювати. Головне - чесно. Не можеш працювати чесно – іди зі служби. Не займай чуже місце. Це кажу всім співробітникам.

У Європі, якщо довго затримуєшся на одному місці – то вважається, що у тебе ніякого розвитку. А у нас, як кажуть, камінь мохом обростає. Тільки мох – це вже елементи корупції: зв’язки, знайомства. Ментально ми інші, хоча всього за два кілометри від Європи

Фото: Павло Білецький