Голос волаючого з трибуни: Як депутати Закарпатської облради "достукуються" до Києва

Останні засідання Закарпатської облради нагадують такий собі збірник звернень до вищих органів державної влади в Україні. Чим далі, то більше переконуєшся в тому, що левову долю важливих для найзахіднішої області питань можна вирішити тільки в Києві, з подачі Києва, з його "благословіння".

На пленарному засіданні Закарпатської обласної ради 27 вересня депутати вкотре наголошували, що центральні органи влади чи то за якихось причин не можуть, чи просто не хочуть чути звернення влади Закарпаття. Депутат облради, екс-очільник закарпатської міліції Віктор Русин вніс пропозицію, яку підтримали більшість колег-депутатів: всі звернення облради з наболілими питаннями, що стосуються життя Закарпаття, персонально озвучити на виїзному засіданні Кабміну, запросивши у найближчий час всіх урядовців до Ужгорода.

На реакцію Києва в Закарпатті чекатимуть. На будь-яку, аби лише відчути, що столиці все ж таки не байдуже, чим живуть закарпатці, і "наверху" цікавляться ними не лише після якогось чергового скандального відео. Окрім отримання угорських паспортів (яке, до речі, не є "відкриттям" останні років сім), Закарпаття має чимало інших проблем. У підсумку, порядок денний 2-го пленарного засідання 12-ї сесії склали 24 основні питання і 6 звернень до вищих органів влади. Тож закарпатці, зокрема, просять і про наступне.

Щонайперше, питання функціонування Міжнародного аеропорту "Ужгород". "Пекуча" тема останніх років. Облрада зацікавлена у діяльності авіапідприємства та, як може, спрямовує зусилля на його збереження. На це виділяють гроші з обласного бюджету, частково – з державного. Так, у 2016-му реалізовано проекти з реконструкції огорожі території; капітального ремонту будівель ТП-2 (Вогонькова підстанція), ВОХОР, накопичувача (термінала). У 2017-му проведено капітальний ремонт штучної злітно-посадкової смуги аеродрому. Суто закарпатських зусиль не вистачає. У той же час, на державному рівні діє Державна цільова програма розвитку аеропортів на період до 2023 року, метою якої є, серед іншого, приведення інфраструктури авіаційного транспорту у відповідність до міжнародних стандартів, забезпечення набуття Україною статусу транзитної держави з урахуванням її унікального географічного розташування. Ужгороду кошти теж виділяли, але (принаймні, так кажуть в обласній владі) тільки на папері.

"Так, протягом дії Програми передбачено фінансування за рахунок державних коштів на забезпечення розвитку комунальних міжнародних аеропортів: "Одеса" - 1679,9 млн грн; "Херсон" - 934,7 млн грн; "Запоріжжя" - 611,3 млн грн і т. д. Закарпаття ж знову осторонь", - йдеться в зверненні до Кабміну, яке прийняли депутати. Вони просять Володимира Гройсмана доручити Міністерству інфраструктури України опрацювати питання та внести зміни до програми розвитку аеропортів, передбачивши щорічне фінансування ужгородського летовища з державного бюджету в обсязі близько 50–60 млн грн.

Хто крайній у ситуації із нефункціонуванням аеропорту визначити одразу не так вже і легко. Вереснева нарада в Міністерстві інфраструктури України за участі представників Державіаслужби, Європейського агентства з авіаційної безпеки (EASA), уповноваженого органу з питань цивільної авіації Словацької Республіки, "Украероруху" та Закарпатської ОДА щодо відновлення повноцінної роботи Міжнародного аеропорту "Ужгород" не дала очікуваних результатів. У неофіційній розмові представники EASA повідомили, що обладнання регіонального підрозділу "Украерорух", який обслуговує аеропорт Ужгорода, дуже застаріло, фактично виведене з ладу, тому його сертифікація неможлива. Крім того, представники уповноваженого органу з питань цивільної авіації Словаччини наголосили, що після проведення аудиту і сертифікації ще необхідно підписати угоду між урядами України й Словацької Республіки та ратифікувати парламентами обох країн. Отже, як не крути, а проблему лише в Ужгороді вирішити неможливо.

Окрім допомоги летовищу закарпатські депутати просять уряд виділити кошти на добудову протитуребкульозного диспансеру в селі Апша на Тячівщині. Як вказано в документі, у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства "Польща-Білорусь-Україна 2014-2020" запланована реалізація великомасштабного інфраструктурного проекту. Між Міністерством розвитку та фінансів Республіки Польща, який виступає органом управління програми, та департаментом охорони здоров'я Закарпатської облдержадміністрації – головним бенефіціаром, 15 вересня 2018 року підписана грантова угода на реалізацію зазначеного проекту, мета якого – зниження захворюваності туберкульозом на прикордонних територіях України та Польщі. Реалізація проекту розпочинається із 1 січня 2019 року та розрахована на 3 роки.

У зверненні зазначено, що загальний бюджет проекту складає 6,4 млн. євро (у тому числі співфінансування 10% або 640,0 тис. євро на весь проект). Відповідно до бюджету проекту частка українських партнерів складає 5,4 млн. євро, а польських – 1,0 млн. євро. Співфінансування до грантових коштів складає на три роки 15 693,4 тис. гривень. "Враховуючи важливість питання, просимо передбачити у Державному бюджеті України кошти у сумі 15 693,4 тис. грн, у тому числі на 2019 рік – 12 129,1 тис. гривень", - звертаються депутати.

Також закарпатські обранці просять центральну владу скасувати податок за лісові землі. Депутатів "зачепив" ухвалений 10 липня 2018 року Верховною Радою України Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств", яким внесено поправку до Податкового кодексу України, що передбачає земельний податок на всі лісові землі. Як йдеться у відповідному зверненні, розрахунки показують, що тільки додатковий земельний податок на рік становитиме по області від 16 млн грн до 801,2 млн грн. За таких умов при ставці земельного податку 0,3% третина підприємств будуть збитковими, при ставці 1% – 15 підприємств із 20 будуть збитковими, а решта працюватимуть на межі збитковості. При ставці 5% збитки по управлінню лісового та мисливського господарства становитимуть 285 млн грн, а всі лісогосподарські підприємства збанкрутують.

Така ситуація призведе до необхідності підвищувати відпускні ціни як на дрова паливні, так і на ділову деревину, а це вдарить, насамперед, по населенню, соціальній та бюджетній сферах, адже більшість гірських населених пунктів не газифіковано і третину лісопродукції складають дрова паливні.

Закарпаття не експортує круглу необроблену деревину, вся деревина реалізується на внутрішньому ринку. Підняття ціни в 1,5-2 рази на ділову деревину внутрішнім споживачам зробить її та вироби з неї абсолютно неконкурентноздатними і призведе до обвалу внутрішнього ринку, занепаду переробної галузі і, відповідно, припинення діяльності державних лісогосподарських підприємств через відсутність ринку збуту. "Вважаємо, що додаткове, економічно необгрунтоване оподаткування лісокористувачів матиме виключно негативний результат і практично призведе до знищення лісової галузі", - аргументують свою позицію депутати.

Нарікань на бездіяльність Києва, треба сказати, під час сесії звучало чимало. Власне, з них вона почалася, ними і закінчилась. Правда, не всі були слушними, а, зважаючи на наближення виборів, і явно популістськими. Тим не менш, кількість судових позовів Закарпатської ОДА до вищих органів влади, можна сказати, "зашкалює". Якщо нічого не зміниться, цей потік не зміліє. Так, Велика Палата Верховного Суду України своєю ухвалою від 8 травня цього року відкрила провадження за позовом Закарпатської ОДА до Верховної Ради України в справі роздержавлення колишніх винрадгоспів. У квітні Верховний Суд за позовом Москаля відкрив провадження щодо конституційності закону про ОТГ. Закарпатська ОДА через суд "вибиває" з Держказначейства кошти на ремонт доріг. Також ОДА звернулася з адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду з проханням визнати бездіяльність Кабміну щодо виділення коштів на лівквідацію наслідків паводків і судиться з Мінфіном через відсутність коштів на протипаводковий захист.

Києву якось би озвучити свою позицію, бо, може, Москаль і чує її по сто разів на день, але ж до вух пересічних жителів області ті слова не долітають. А це вже нерви, злість і обурення, мовляв, що ж ви хочете від закарпатців, якщо ви з ними навіть не спілкуєтесь. Згадують і мізерну кількість "високих" офіційних візитів, і серйозне недофінансування різноманітних програм, і низькі зарплати та пенсії, і (а це закарпатці вміють) близькість до більш успішних країн ЄС, з якими Закарпаття пов'язує тисячорічна історія.

ФОТО: прес-служба Закарпатської облради