Митні недобуди: Чи зможе Москаль навести лад на західних кордонах

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль "замахнувся", здавалось би, на недосяжне - завершити реконструкції пунктів пропуску на кордонах зі Словаччиною і Угорщиною, "Ужгород" і "Лужанка" відповідно.

Москаль відправив листа до Кабінету Міністрів України з проханням визначити Закарпатську ОДА розпорядником коштів для реалізації соціально важливих інвестиційних проектів, що реалізовують за рахунок держбюджету та грантових коштів. Йдеться про проекти, які закріплені за іншими відомствами і просуваються вкрай повільно та проблематично. Серед іншого Москаль просить передати області проекти реконструкції інфраструктури міжнародних пунктів пропуску "Ужгород" і "Лужанка", які перебувають в підпорядкуванні Державної фіскальної служби України.

"Убитий" стан пунктів пропуску, пустирі і довгобуди навколо, обмеження пропускної спроможності і, відповідно, довжелезні черги – це те, з чим доводиться нині стикатися на кордонах подорожувальникам. Якщо керівникові Закарпатської ОДА вдасться завершити реконструкцію, то він заробить чимало "плюсиків" в очах закарпатців, які кожного дня бачать цей "сором перед Європою". Та й інші подорожувальники будуть вдячними, адже кожен відчуває на собі всю "радість" необлаштованих пунктів пропуску.

Тут слід нагадатии, чому проблема реконструкції пунктів пропуску є такою болючою. Останній гучний скандал у цьому питанні стався у лютому 2018-го, коли "прогриміла" новина – ЄС закриває фінансування оновлення КПП "Ужгород" і "Лужанка". Тоді Reuters, посилаючись на внутрішню кореспонденцію уряду України та листування між Європейською комісією та українською владою, поінформував, що кошти ЄС, а це €29,2 мільйона, виділені Україні для модернізації пунктів пропуску на кордоні з ЄС, мають бути повернуті. Агенція писала про шість пунктів пропуску на кордоні України з Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Польщею, які перетворилися на довгобуди, хоча усі роботи мали вже бути завершені. Фінансування на них було передбачено ще з 2014 року.

У списку також були КПП на Закарпатті: "Ужгород – В. Нємецьке", що на словацькому, та "Лужанка – Берегшурань", що на угорському кордоні. В обох випадках на українській стороні – це довгобуди, хоча на європейській більшість робіт проведено.

У Державній фіскальній службі тоді відреагували швидко: "У зв'язку із появою у ЗМІ інформації щодо припинення ЄС фінансування інфраструктурних проектів на українському кордоні ДФС повідомляє, що наразі не має такої інформації", - повідомили у відомстві. А затримку в реалізації проекту фіскали пояснили зміною персоналу, а також тим, що для оформлення контрактів та отримання схвалення знадобилося багато часу.

У ДФС зазначили, що з 2009 року грошей на реконструкцію та будівництво пунктів пропуску в рамках співфінансування не виділялося. Зазначені видатки були передбачені лише у другій половині 2016 року. А термін реалізації проектів - від 4 до 12 місяців. "ДФС готова завершити всі проекти у 2018 році. Зараз розглядаються питання щодо подальшого фінансування реконструкції та будівництва пунктів пропуску за рахунок грантових коштів або за рахунок бюджету служби", - зазначили у держслужбі.

Згодом з'явилася інформація з посиланням на речницю ЄС Майю Косьянчич, яка пояснила, що дійсно припиняється здійснення проектів, на виконання яких ЄС мав перерахувати 29,2 мільйона євро, виділені та не використані кошти мають бути повернуті. Йдеться наче як про переобладнання КПП "Рава-Руська", "Краківець", "Шегині" та "Ягодин", глибоку реконструкцію КПП в Устілузі (все – на кордоні з Польщею), а також КПП на українсько-словацькому кордоні та двох КПП на кордоні з Румунією. Крім того, в "чорний список" потрапила реконструкція на кордоні з Угорщиною, в тому числі на КПП в Лужанці.

Такі скандали і повороти ще більше зміцнили позицію Москаля щодо реконструкції і переходу проекту до "рук" Закарпатської ОДА. Адже ще у вересні 2015-го він заявляв, що Україна може втратити кошти ЄС для реконструкції КПП на кордоні з Угорщиною. На думку Москаля, проблема виникла через те, що розпорядником коштів ЄС Кабмін призначив Державну фіскальну службу, яка постійно була в стадії реорганізації й зміни керівництва. Що ж, найгірші очікування таки справдилися.

Тут слід зазначити, що проект розбудови інфраструктури міжнародного автомобільного пункту пропуску "Ужгород", а також реконструкція існуючих митних споруд на пасажирському напрямку, передбачали розширення стику доріг пункту пропуску "Ужгород – Вишнє Нємецьке". На проект було виділено €4,07 млн. На момент виникнення скандалу виявилося, що з виділених коштів використано лише €153 380. Це за даними Державної фіскальної служби України. А згідно з первинними домовленостями, реалізація проекту стартувала 1 квітня 2013 року і мала завершитися за 33 місяці. Коли ж виник скандал з припиненням фінансуванням, і цікавість до кордону зросла, на місці, де мала б відбутись реконструкція контрольно-пропускного пункту "Ужгород", можна було побачити хіба що закинутий недобуд.

ФОТО: Тетяна Лешко

Другим проектом було заплановано реконструкцію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення "Лужанка". Вартість цього проекту – €7,59 млн. ЄС виділив кошти на реконструкції КПП "Лужанка – Берегшурань" ще у грудні 2013 року. Як зазначається в офіційній інформації, термін реалізації проекту – 24 місяці. Головний партнер проекту ініціював продовження терміну дії проекту до грудня 2016 року. Українці, на відміну від угорців, не вклалися і в ці строки. Угорська ж сторона все виконала вчасно: звела з нуля вантажний термінал, спорудила додаткові смуги перетину кордону. От тільки ведуть вони у відгороджене будівельним парканом поле з багнюкою на українській стороні, де давно мала бути оновлена інфраструктура для оформлення каміонів, що важать більше семи тонн, додаткові смуги та навіть павільйон оформлення каноїстів, що подорожують річкою Тиса.

Очікування згідно з проектом реконструкції КПП "Лужанка"

Реальність на КПП "Лужанка"

У квітні 2018 року стало відомо, що на реконструкцію КПП "Ужгород" знову оголошено тендер. Попередній підрядник – компанія, яка почала ремонтувати пункт пропуску у 2015 році, не вклалася у терміни і митниця розірвала з нею договір.

"Щодо пункту пропуску "Ужгород" вже дуже багато інсинуацій та шуму. В 2015 році компанія, яка виграла тендер на реконструкцію цього пункту пропуску, розпочала реконструкцію. Компанія отримала аванс – 12 мільйонів гривень, використала і побудувала на 4 мільйони гривень. Щодо підрядника. Зараз є кримінальні справи проти нього, Митниця, 3 березня 2018 року, в суді виграла 12 мільйонів гривень, які повинен повернути цей підрядник", - зазначив начальник Закарпатської митниці ДФС Станіслав Балуєв.

Попри всі заяви, рухи і обіцянки, по суті, нічого не змінюється: занедбані кордони, черги автівок і вантажівок на кордонах, зіпсована в очах ЄС репутація – нинішні українські реалії. Тож бажання Москаля взяти все під власний контроль, на перший погляд, видається логічним. Раз фіскали вже стільки років не можуть впоратися із завданням, то, напевне, варто спробувати місцевій владі. От тільки все це може нагадувати банальну боротьбу за ласий шматок – митниця, все ж таки. Хоча той, хто все ж зрушить реконструкцію з мертвої точки і доведе справу до кінця, виглядатиме в очах закарпатців всемогутнім рятівником, адже саме місцеві бачать і відчувають на собі всі "результати" реконструкції кожного дня. Тож можна сподіватися, що Москаль і справді хоче підняти свій авторитет в очах місцевих, бо останнім часом йому відверто бракує вагомих досягнень, якими можна хвалитися у разі необхідності.

До слова, реконструкція "Лужанки" і "Ужгорода" – не єдиний проект, який закарпатський очільник просить у Кабміна. Йдеться і про проект із розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському кордоні, яким опікується Міністерство інфраструктури і Державне агентство автомобільних доріг України. Також облдержадміністрація наполягає на передачі грантових проектів із подальшим співфінансуванням з державного бюджету – зокрема, щодо протипаводкових заходів у межиріччі річок Тиса і Тур, модернізації дорожнього зв'язку між Пряшівським краєм (Словаччина) та Закарпаттям, програми "Дороги до здорових лісів: міцні, адаптаційні, різноманітні та сталі ліси у прикордонних регіонах України та Словаччини" і щодо зменшення ризику епідемії туберкульозу на прикордонних територіях України та Польщі.

Такий вагомий список справ ОДА хоче взяти під контроль. При цьому гарантує своєчасну реалізацію зазначених проектів та ефективне використання держбюджетних коштів та міжнародної технічної допомоги. Хотілося б вірити, але таких обіцянок місцеві чули безліч. І поки не буде реальних видимих результатів, недовіри і скептичності до слів Москаля не бракуватиме.

Головне фото: Mukachevo.net