Допомагати легко: Як закарпатські волонтери створюють Європу в Україні

У сучасному світі благодійність, допомога потребуючим, волонтерство і долучення до різноманітних акцій, спрямованих на певну благородну мету, стали дуже поширеними. Причому допомога, її розмір і суть не залежать від статусу і матеріальної спроможності – нині допомагати просто, варто лише почати.

На Закарпатті зробити життя кращим для тих, хто цього потребує, допомагає низка організацій і рухів, учасники яких своїм ентузіазмом буквально заряджають на добрі справи. Можна пожертвувати гроші, свій час чи сили і допомогти, скажімо, дітям бути трішки щасливішими, тваринам доглянутими і ситими, а військовим більш технічно забезпеченими.

Щодо останнього, то нещодавно найпотужніший волонтерський рух Закарпаття - Рух підтримки закарпатських військових - відзначав вже четверту річницю своєї діяльності. Нині Рух є відомою волонтерською організацією, учасників називають не інакше як "ведмедями" (Рух підтримки має відповідну емблему), і майже кожен масовий захід не минає без небайдужих волонтерів, які заробляють гроші для військових. Саме заробляють, а не просять. Фантазія у волонтерок і волонтерів невичерпна. Вони проводять тематичні "торжки", готуючи і продаючи їжу і напої, розігрують лотереї, організовують волонтерську онлайн-крамничку. Все для того, аби заробити гроші для допомоги військовим на фронті.

Саме влітку чотири роки тому і був започаткований РПЗВ (Рух підтримки закарпатських військових - Ред.), провівши акцію в одному з супермаркетів міста. Тоді, коли розпочалися військові дії на Сході України, армія потребувала їжі, одягу, засобів гігієни. На заклик волонтерів, зокрема і однієї з засновниць потужного руху, журналістки Галини Ярцевої, відгукнулися місцеві і закрутилося - тоді загалом у всіх супермаркетах назбирали 3,5 тонни продуктів. Згодом були наступні акції, нині ж волонтери свого запалу не втрачають – відповідно до дати чи заходу вони стають чарівними морячками, містичними босорканями чи іншими персонажами і готують, варять, торгують, розігрують.

Попри те, що РПЗВ не здається і активно працює, волонтери потребують допомоги. Як фінансової, так і фізичної. Для роботи їм часто банально просто не "вистачає рук". Тому будь-яка допомога і долучення до справи є для них доречними. Про це волонтери наголошують щоразу і щоразу, дякувати Богу, на їхні заклики підтримати у тій чи іншій справі відгукується чимало людей - як дорослих, так і дітей.

Також вже кілька років в Ужгороді працює громадська організація "Щасливі діти". Їхнє поле роботи безмежне. Члени організації залучають дітей до творчих проектів, екологічних ініціатив. Свого часу, на початку діяльності, чимало часу було присвячено адаптації маленьких переселенців зі східних регіонів. За роки діяльності багато було зроблено і для допомоги дітям з обмеженими можливостями. Члени ГО зуміли організувати масштабний проект "Місто щасливих дітей", залучити дітей до виготовлення еко-торб і зробити використання таких торб певним "трендом".

Також за участі "Щасливих дітей" було розроблено ініціативу щодо обмеження на законодавчому рівні використання пластику і поліетилену в Україні. Відповідне звернення було проголосовано обласними депутатами на останньому засіданні сесії Закарпатської облради. Не забувають у громадській організації і про батьків, запрошуючи їх на зустрічі із фахівцями у всіляких сферах, пов'язаних із вихованням дітей.

Із останніх досягнень "Щасливих дітей": в обласній дитячій лікарні облаштували ігровий куточок для онкохворих. Тепер дітям, які лікуються у онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні в Мукачеві, буде набагато веселіше. Це стало можливим завдяки звичайним людям, які об'єдналися заради хорошої справи. "Впродовж березня-липня на наш рахунок надходили кошти. Хтось перераховував 1000 грн, хтось - 25. Але справа не у цифрах. А у щирому бажанні допомогти. І це неймовірно!", - кажуть в організації.

Оскільки більшість заходів ГО "Щасливі діти" (а їх неймовірна кількість) – безкоштовні, або з мінімальною оплатою, то підтримка організації – без перебільшень безцінна.

Не відстають закарпатці і у такому популярному русі, як захист тварин. У більшості закарпатських міст, як і по Україні загалом, - гостра проблема з безпритульними тваринами, функціонуванням спеціальних притулків тощо. Більше того, тут немає жодного пристойного притулку, який би мав повноцінне фінансування. Все тримається на плечах та ентузіазмі волонтерів-зоозахисників.

Багатьом закарпатцям відомі назви організацій "Барбос", "Допоможи другу", "Другий шанс". Волонтери мають "роботу" постійно – підібрати, полікувати, нагодувати, зігріти, знайти господарів чи новий дім чотирилапим. Таким організаціям коштів бракує постійно.

Крім того, що приміщення під притулки необхідно знайти і утримувати, постійно потрібен догляд за тваринами. А це: корм, ліки, послуги ветеринарів. Часто волонтери просять старий одяг, постіль, ковдри – щоб тваринам було де спати. І, звісно, постійно необхідна фізична допомога – безпритульних, покинутих чи загублених тварин стає дедалі більше. Допомогти їм часто просто нема кому.

Благодійних організацій на Закарпатті багато, добрих людей - ще більше. Стати на шлях благодійницва, волонтерства чи просто одноразово допомогти потребуючим нескладно. І зовсім не потрібно для цього мати багато грошей, можливостей чи часу. Варто лиш пам'ятати одну важливу річ: вирішивши стати на шлях безкорисливої допомоги, новачкам слід бути обачними, бо шахраї, які наживаються на псевдоблагодійності, теж свою "роботу" виконують справно, тому довіряти кожному заклику про поміч у мережі не варто. Можна долучитися до відомих, надійних рухів, або ж організувати благодійну справу самостійно.