Іду на "Йоббік": Як Балога використав закон про освіту

Не встигло висохнути чорнило на сторінках ухваленого 5 вересня Закону про освіту, як коментувати та передбачувати наслідки такого рішення взялися і прихильники освітньої реформи, і, зрозуміло, її противники. Закарпатські владні мужі осторонь теж не залишилися.

В четвер, 14 вересня, через освітянський закон мала відбутися позачергова сесія Закарпатської облради. Очевидно, заяви Геннадія Москаля закарпатським керманичам здалося замало, тож вирішили вдарити по Закону і грізним "зверненням" депутатів облради до Порошенка.

Розпорядження про скликання сесії голова облради Михайло Рівіс у терміновому порядку підписав 12 вересня, за кілька годин після оприлюдненої заяви депутатів-"відродженців". Однопартійці нардепа Михайла Ланя просили про позачергове засідання, бо Закон, на їхню думку, "суперечить домовленостям і угодам між Україною та сусідніми державами щодо вільного використання мов нацменшин у закладах освіти".

Із тексту розпорядження про позачергову сесію стало зрозуміло, що про неї, окрім "відродженців" клопотали представники фракцій Регіональної організації політичної партії "Опозиційний блок", обласної територіальної організації партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність", обласної організації "КМКС" Партія угорців України".

Серед підписантів не було депутатів від "Єдиного центру" Віктора Балоги. "Фракція не братиме участь у політичних іграх довкола вже скандального закону та засуджує такі дії політиків. "Єдиний Центр" не підтримає жодних звернень до Президента з вимогою ветування згаданого закону", - категорично заявили депутати.

Та вже з самого ранку наступного дня з облради "сигналили": сесії не буде, Рівіс готує розпорядження. І голова облради таки підписав його. Аргументи скасування засідання "залізні": "з огляду на відсутність у публічному доступі кінцевого тексту проекту Закону України "Про освіту", ухваленого Верховною Радою України 05 вересня 2017 року, враховуючи пропозиції більше як однієї третини депутатів від загального складу ради". "Мовне" ж питання вирішили включити до порядку денного чергової сесії, яка відбудеться 21 вересня.

До того, що голова Закарпатської облради вміє збити з пантелику, якось уже і звикається. То він Гройсмана пошантажує від'єднанням Закарпаття, а потім пояснить, що насправді мав на увазі не те. То війну на Донбасі назве громадянською, а далі скаже, що обмовився. І ось чергова халепа: розпорядження терміново підписав, а потім почав з'ясовувати, що і до чого. Треба було бути дуже наївним, аби свято повірити, що депутати дружно зберуться через документ, нехай навіть від Верховної Ради, який викликав стільки суперечок і протестів.

Загалом ситуація із сприйняттям чи неприйняттям Закону про освіту показала дуже неприємну річ: очільники Закарпаття відхилились від державницької позиції і зробили це свідомо. Спроба сподобатися представникам національних меншин, звісно, нічого поганого в собі не несе, але тільки тоді, коли це не шкодить українській державі. Прикро, коли через ситуативне бажання догодити керівництву інших країн (нехай навіть вони виділяють мільйони на допомогу) і дошкулити опонентам, як то нардепу Івану Балозі, який проголосував за Закон, високопосадовці краю роблять необдумані кроки.

Можна звикнути до імпульсивного характеру Москаля, але не можна нормально сприймати його заяви, які звучать в унісон із пропутінським "Йоббіком". Можна звикнути до обмовок Рівіса, але він мав би визначитись, свідомо він це робить чи таки політичного досвіду і волі йому бракує. Якщо позиція усвідомлена, не відмовлятися від неї вже наступного дня.

А до чергової сесії 21 вересня є час, щоб і Закон прочитати, і думки вивчити, проаналізувати свої дії і прийняти вірне рішення. Це стосується всіх: і очільників Закарпаття, і депутатів облради.

P.S. Дещо пом'якшив свій грізний тон і Москаль. Напередодні, без наїздів на політичних опонентів, він заявив про лише одну поправку, яку варто б внести до Закону про освіту, - дія закону не поширюється на мови країн Євросоюзу.