Урок для України: Як працює і скільки коштує велопрокат у Братиславі

Кореспондентка Depo.Закарпаття випробувала нову систему велопрокату.

Гризу граніт науки в університеті Братислави, а, заодно, вчусь "зі самком" відпочивати. Цього разу відчувала себе вільним "двоколісним" словацьким студентом: дізналась, що маю змогу кататися на "чужому" велосипеді, а також подорожувати з кількома євро в кишені і, що не менш важливо, робити це часто і з задоволенням.

Протягом літа в Братиславі з'явилися велосипедні стоянки, якими заповнена половина міста. Довго не думаючи, вирішила спробувати на власній шкурі, як ото диво працює, але спочатку невеличка передісторія. Покататися на велосипеді люблю, тому хотілося це зробити вже одразу після першого знайомства з Братиславою. Однак ще рік тому орендувати велосипед у місті (оскільки власний залишився в рідному Ужгороді) коштувало щонайменше 12 євро. Тож побачила ціну і кататися одразу перехотілося.

Минув майже рік, і ось якийсь мій ангел-охоронець "відгукнувся" на мої страждання: велосипеди можна знайти за євро, а катайся скільки душа забажає. Ні, деякі нюанси є, але освоїти та звикнути до них дуже просто. Перше, що потрібно зробити – це завантажити спеціальний додаток, зареєструватися, ввести номер діючої картки, аби все ж переказати євро за користування велосипедом.

Після реєстрації й успішної транзакції на вказану попередньо поштову адресу прийде код для активації велосипеда. Без коду велосипед з паркувальної станції не відчепити, замкнутий намертво. Для безперешкодного катання надається 36 хвилин (екран з відведеним часом вбудований у велосипед, головне не забувати туди поглядати). Перевищення відведеного ліміту означає +1 євро на користь велосипедів. Номер картки вже був введений, тому оминути цю схему не вийде. Тим не менш, за 36 хвилин можна встигнути проїхатись від станції до станції, для цього варто глянути на он-лайн карту з усіма велосипедними станціями й вчасно спланувати маршрут. Вже на місці достатньо пристебнути велосипед, ввести код активації, відстебнути знову і нові, а головне – безкоштовні, 36 хвилин доступні для катання.

Було важко не помітити, що велосипедний спорт користується попитом, коли кожен другий якщо не бігає набережною біля Дунаю, то колесить нею. Очевидно, що в Братиславі є чимало небайдужих, які допомагають розвивати цю галузь і роблять це не дарма. Всюди є велосипедні доріжки, ба й парки, спеціальні розмітки на дорогах і навіть світлофори. Кататися – одне задоволення.

Завдяки велосипеду вдалося побачити Братиславу зовсім іншою і навіть натрапити на, досі незвідані, парки. Головним відкриттям для мене стала Міжнародна Дунайська дорога для велосипедистів.

Як виявилося, колесити можна не лише в околицях Братислави, а й далеко за її межами. З міста Донауешинген в Німеччині до столиці Угорщини, Будапешта, дорога складає близько 1200 кілометрів. Паралельно велосипедна дорога проходить й в Австрії. Також 410 кілометрів від міста на трьох ріках Пассау до Братислави, уздовж кордону зі Словаччиною. Випробувати ще не вдалося та це лише питання часу.

Покататися з вітерцем, звісно, можна й на Україні. Система така сама, а ось з приводу облаштування велосипедних доріжок не зможу відповісти однозначно, адже допоки не було нагоди випробувати на собі. Тим не менш багато хто вже все-таки встиг відтестувати, як, наприклад, Арнольду Шварцнеггеру. Судячи з фото, йому більше, ніж сподобалося.

ФОТО:nextbike.kyiv/facebook

Прокат таких велосипедів вже доступний в кількох містах України, а саме Київ, Вінниця й Харків. Розцінки трохи інші: перші 30 хвилин поїздки – безкоштовно, кожні наступні 30 хвилини 30 грн, максимально за день можна наїздити на 300 грн. Шкода, що нема в Ужгороді, хоча любителів цього виду транспорту в місті багато. Закарпатці обожнюють "біціглі".

Отже, випробувала велосипедну систему Братислави. Сподобалось. А час, погоду і євро знайти можна, було б бажання.