Де купалися влітку ужгородці майже сто років тому

Про це повідомляє Depo.Закарпаття з посиланням на "Про Захід".

Газети міжвоєнного часу у літні періоди часто друкували замітки про затонулих в Ужі містян. Так, у липні 1926-го просто в центрі Ужгорода потонули дві молоді дівчини. Таких історій, на жаль, у ті часи було багато. В газетах часто писали, що Ужгород не має добре обладнаного і безпечного пляжу (або, як тоді писали, "штранду"). Точніше, він був, але його регулярно зносила велика вода.

Серед матеріалів Державного архіву Закарпатської області є дані про ужгородські купальні на березі річки. Так, зі справи про передачу купалень у користування військовослужбовцям стає зрозуміло, що десь на Ужі розташовувалися літні басейни. Як вони виглядали – до кінця незрозуміло, у матеріалах йшлося про 20 кабінок-басейнів у річці. Можливо, це були невеличкі відгороджені від стрімкої течії ділянки, де люди могли скоріше зануритися у воду, ніж повноцінно поплавати.

У 1926-му Pr.ágai Magyar Hirlap писала, що міська управа з військовослужбовцями відновлюють до літнього сезону купальні на Ужі. Цікаво, що з цієї замітки можна прослідкувати і локацію купалень, оскільки газета зазначала, що місто має у планах побудувати на місці купалень величезний басейн, який взимку зможуть використовувати, як ковзанку.

Прийнято вважати, що басейн в Ужгороді відкрили у 1928 році, але в тогорічних газетах відомостей про це знайти не вдалося, натомість є дані про відкриття в місті басейну у липні 1938 року. Prágai Magyar Hirlap писала, що в неділю після обіду відбулося урочисте відкриття басейну в Ужгороді. Присутні мали можливість оглянути будівлю і власне модерний 60-метровий басейн. Біля нього обладнали також маленький басейн для дітей. Ще газета зазначала, що воду викачують насосами з річки Уж, очищають і кристально чистою подають у басейн. Повністю заповнити чашу водою сучасні машини можуть за 9 годин, та оскільки працюють вони безперервно, вода змінюється в басейні постійно. Коштувала нова пляжна зона містові дуже дорого, та керівництво висловлювало впевненість, що за кілька років кредити, взяті на будівництво, вдасться повернути.