Чотири округи замість 13 районів: Як хочуть перекроїти "різношерстне" Закарпаття

На Закарпатті замість 13 нинішніх районів залишиться 3-4 нові адміністративні одиниці (не виключено, що вони теж будуть називатися районами). Жителів "різношерстого" Закарпаття цікавить, кого з ким і як об’єднають. Нині є кілька варіантів укрупнення районів. Хоча до кінцевого результату та ухвалення єдиного рішення ще дуже далеко.

Ще влітку у Мінрегіонів підготували нову модель адміністративно-територіального устрою України. Тоді йшлося, що загалом буде 92 райони, які розташовані на контрольгованій території України і 10 – на тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей та АР Крим. Закарпаття у цій схемі було представлено чотирма районами.

Таку ж кількість пропонують і експерти проекту адміністративного формування Закарпаття, який реалізовує Центр політико-правових реформ за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN. Цей проект було презентовано днями в Ужгороді. Згідно з ним, на Закарпатті потрібно утворити чотири нові райони: Ужгородський, Мукачівський, Хустський та Тячівський.

Варіантів, яким стане Закарпаття після адміністративного "перекроювання" є кілька: це і бачення Міністерства розвитку територій і громад, і бачення окремих експертів, котрі досліджують це питання. Так, за день до презентації проекту в Ужгороді було опубліковано ще один варіант – директор ГО "Інституту розвитку територій" Юрій Ганущак запропонував свою версію, відповідоно до якої на Закарпатті має залишитися лише три райони:  Ужгородський (включає Ужгородський, Великоберезнянський, Перечинський райони), Мукачівський (Мукачівський, Берегівський, Свалявський, Воловецький райони) та Хустський (Хустський, Виноградівський, Іршавський, Міжгірський, Тячівський, Рахівський райони).

Думка про три райони замість 13 не є новою, проте, як йшлося під час обговорення в Ужгороді, доцільнішим таки може бути створення чотирьох нових районів. "У період XVIII-XIX століть на Закарпатті були чотири комітати. Звісно, не йдеться про відновлення цих меж, бо структура населення суттєво змінилася. Але цей поділ на чотири адмінодиниці колись був тут, його можна застосувати і зараз. Ми зараз не приймаємо кінцеве рішення, буде ще експертне обговорення. Ми пропонуємо міністерству дослухатися до тих чи інших наших позицій і в результаті вийти на кінцеву формулу поділу Закарпаття на адмінодиниці", – каже Шекета.

До слова, термін "район" теж може відійти у минуле. За словами завідувача кафедри державного управління Українського католицького університету Віктора Борщевського, йдеться не про райони, а про зовсім інші адміністративні одиниці: "Коли ми говоримо про "район", то у людській свідомості складається схема, що старі райони об’єднаються з новими районами, усі функції старі лишаються. Поки використовується термін "район", бо це визначено в Конституції. Але є, до прикладу, варіант "повіт". Я би вживав термін "адміністративний округ", що найточніше відображає ситуацію. Ймовірно, назва може бути змінена на законодавчому рівні, тоді оперуватимемо іншими термінами".

Враховуючи, що на Закарпатті навіть немає прийнятого перспективного плану створення громад, про майбутні райони можна говорити тільки приблизно. Тому нині ж першочерговим завданням є схвалення перспективного плану. Адже саме від створених громад залежатиме, до проходитиме межа районів. Якщо в Україні є області, де формування громад вже на кінцевій стадії, то Закарпатська тільки "розкачується" у цьому питанні. Тому експерти, презентуючи варіант поділу області, наголосили: спочатку треба розібратися з громадами, тоді вже робити райони.

Подібних обговорень, як і варіантів майбутнього адміністративного поділу Закарпаття, ймовірно, слід очікувати ще багато. До кінцевого результату має бути пророблена кропітка робота та проведена експертна оцінка. Експертна думка буде враховуватися під час підготовки проекту закону України щодо адміністративно-територіального устрою України, розроблення та прийняття якого заплановані на IV квартал – І квартал 2020 року.