Чому в Карпатах треба співати, аби уникнути небажаних зустрічей

Вирушаючи на відпочинок у мальовничі місця України у Карпатах, варто пам'ятати, що є ймовірність зустріти і небезпечні створіння. Хижі тварини чатують на "непроханих гостей" у горах.

Карпати - місце просто неймовірне. Навесні тут відкриваються такі краєвиди, що перехоплює дух. Кількість фото, які відпочивальники роблять на згадку, вимірюється сотнями. Та є один "невеличкий" нюанс: ніколи не слід забувати, що у горах живуть справжні господарі Карпат - тварини. Зустрічей з деякими варто уникати, аби не наражатися на небезпеку.

До прикладу, зі свіжих новин, які застерігають відпочивальників - поблизу населених пунктів гуляють зубри. Це дуже рідкісні тварини, тому викликають чимало цікавості, але все ж не треба провокувати зубра і випробовувати долю. Вони миролюбні, але в разі небезпеки зубри можуть переходити на несподівано швидкий і легкий галоп, при цьому вони примудряються так само мало шуміти. Зубри добре чують і мають відмінний нюх, але короткозорі. Характер у цих тварин спокійний, але якщо зубр відчуває себе в небезпеці він може перейти в атаку. Найчастіше зубри лише погрожують, роблячи помилкові випади в сторону передбачуваного ворога. Як правило, вони уникають зустрічі з людиною. Але лісівники радять близько не підходити і не дратувати тварину, тоді вона точно не зачепить.

Також є ймовірність у горах зустріти вовка. В Україні вовк водиться всюди, де є ліси, але частіше в Карпатах. Він нападає на людину не часто: якщо дуже голодний або хворий на сказ. Якщо туристам "пощастило" зустрітися з вовком, то слід не бігти, а треба повільно відступити. На дерево краще теж не залазити, бо сірий ще приведе за собою зграю, яка вартуватиме внизу, допоки знесилений утікач не впаде з дерева.

Карпати - один з останніх європейських регіонів, де збереглася життєздатна популяція вовка, що налічує майже 400 особин. Наприклад, на території Карпатського біосферного заповідника постійно живуть 5-7 вовків, а короткочасно можуть перебувати і до тридцяти особин.

Оскільки вовки - чудові мисливці, які можуть долати великі відстані за відносно короткий час, то вони становлять серйозну проблему для тих, хто утримує худобу.

А от гадюка – завжди агресивна, тому що не розрізняє небезпечних і безпечних об'єктів. Рухається вона блискавично. Загалом в Україні налічується п'ять видів цих змій: Гадюка звичайна, Гадюка степова, Гадюка Нікольського, Гадюка Ренарда та Гадюка носата, які дуже нерівномірно розповсюджені. Повсюди в Україні трапляється лише Гадюка звичайна. От на неї і можна натрапити у горах.

Отрута гадюк є дуже небезпечною і за своїми властивостями та дією прирівнюється до отрути гримучої змії. Проте, укус гадюки є несмертельним і тільки у надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Це пов'язано з тим, що кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, є мізерною, а її виробництво - енерговитратним процесом, тому гадюка завжди економить свою смертоносну зброю. Лише у випадку навмисної провокації з боку людини, або якщо людина випадково наступила на цю тварину, вона застосовує смертоносну отруту.

Ще одна тварина, з якою не варто зустрічатися у дикій природі - кабан. Дорослий кабан може самотужки відбитися від зграї вовків. А часто й сам кидається на мисливців чи туристів. Самці наносять рани своїми іклами, самки збивають з ніг і топчуть передніми ногами.

Дорослі особини мають довжину тіла 130-175 сантиметрів, висоту до 100 сантиметрів та вагу 110-150 кілограмів. Великі самці, сікачі, можуть сягати значно більших габаритів та важити до 275 кілограмів. З роками у самців виростають великі ікла (нижні називають шаблями, верхні - люльками). Зазвичай у природі дикі свині паруються раз на рік, в Карпатському регіоні це переважно кінець листопада. Приплід з'являється в другій половині березня.

Ведмідь - найбільший хижак в Україні. Зустріч з ним - найнебезпечніша. У ведмедів гострі зуби й кігті, сильні лапи. Живуть вони у тихих глухих лісах у Карпатах. Ведмеді швидко бігають і добре лазять по деревах, тож у того, хто забрався на "ведмежу територію", мало надії на порятунок. Вага деяких тварин сягає 450 кг. У Карпатах зустрічаються зазвичай дорослі тварини масою 100-200 кг.

Ведмідь - тварина обережна. Він насправді рідко трапляється на очі людині. Найчастіше про присутність ведмедя говорять його сліди. Тварини знають, що залишені ними сліди добре помітні, тому стараються їх всіляко приховати. Наприклад, коли ведмідь зустрічає повалене дерево, він обов'язково вилізе на нього, пройде по стовбуру до кінця, а потім зіскочить на землю.

Більш за все ведмідь боїться запаху людини. Інколи він не лякається людини при візуальному контакті, причиною чого може бути слабий зір. Але вартує ведмедю почути запах людини, він, як правило, зразу ж втікає. Буває, що він навіть наближається до людини, при цьому "пишкає" – видає різкий досить голосний шиплячий звук, що типово для потривоженої тварини. Такою поведінкою він, мабуть, старається налякати людину. Але як тільки почує запах людини, сам втікає в паніці.

Найнебезпечніший поранений ведмідь, коли його переслідують за гарячими слідами. Тоді він може зачаїтися і зненацька напасти з близької відстані. Небезпечна ведмедиця, якщо людина ненароком опиниться біля неї та її ведмежат. Ведмідь може бути небезпечним, якщо підійти до нього в час поїдання здобичі, а також при дуже близькій зустрічі - тоді він може вдарити від страху.

Уникнути зустрічей з ведмедем неважко. Пересуваючись лісом чи горами там, де є ведмеді, потрібно створювати хоча б якийсь шум - говорити, наспівувати, свистіти. Цих дій вистачить, щоб тварина здалеку почула людину і завчасно, спокійно і без паніки, пішла геть.

Загалом, щоб відпочинок не перетворився на небезпечний квест, вирушаючи у гори, слід зареєструватися у найближчому рятувальному підрозділі. Там можна отримати всю необхідну для збереження здоров'я інформацію. А ще не потрібно випробувати везіння і долю, краще - насолодитися краєвидами і не турбувати корінних мешканців Карпат.