Чому міністр МЗС Угорщини Сіярто ігнорує Клімкіна, але не Москаля

Як і прогнозувалося, пристрасті навколо "українсько-угорського питання" після підписання президентом України Закону "Про освіту" набирають обертів. Особливо це відчутно на Закарпатті – в регіоні з потужною угорською громадою, потужною підтримкою Угорщиною та значною кількістю шкіл з угорською мовою навчання.

Затишшя після хвилі суперечок прихильників і противників закону на Закарпатті так і не настало. Масла у вогонь підлила і "таємна" зустріч у Берегові угорських представників освіти, політики і культури. Зустріч відбулася минулими вихідними за зачиненими дверима Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці ІІ. Під час засідання було ухвалене "Звернення Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства з приводу прийняття нового Закону України "Про освіту". У зверненні, очікувано, йшлося про те, що "громадяни України, які належать до національних меншин, втрачають право на вільний вибір мови навчання, що замінюється правом одержувати освіту в державних і комунальних закладах виключно державною мовою" і що "у зв'язку із прийняттям Закону втрачається право осіб, які належать до національних меншин, здобувати освіту рідною мовою в державних і комунальних закладах на всіх рівнях, крім вищенаведених, і формах (зокрема: загальної, середньої, спеціальної, вищої тощо) освіти, а також на функціонування навчальних закладів з навчанням мовою національних меншин". У підсумку, Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство звернулося до високоповажних осіб та інституцій з проханнями, серед яких: "Усім громадянам потрібно дати можливість вільно обирати мову, якою вони хочуть пізнавати реальність, як це було гарантовано законодавством та гарантують міжнародні зобов'язання України, тому і в майбутньому необхідним є збереження навчання мовами національних меншин на всіх рівнях освіти".

Як згодом проінформував правозахисник Віталій Грегор, на зібрання не пускали громадськість, журналістів та навіть поліцію. Для чого знадобилася така секретність з боку угорського товариства – невідомо.

А вже за кілька днів стало відомо – на Закарпаття їде міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Мета візиту – особисто обговорити й узгодити з керівниками КМКС та губернатором краю Геннадієм Москалем ситуацію, що склалася у зв'язку із прийняттям в Україні закону "Про освіту".

На цю новину відрегував міністр МЗС України Павло Клімкін і запропонував угорському колезі відвідати Закарпаття разом, заодно і обговорити проблемні питання. Та угорець залишився неприступним – від спільного візиту відмовився і в різкій формі заявив, що його український колега спізнився, а закарпатських угорців слід було питати про їхню думку до схвалення закону. Замість Клімкіна Сіярто зустрівся з Москалем. Губернатор Закарпаття зустрів угорського високопосадовця, а згодом провів півторагодинну бесіду "в неофіційній обстановці". Очевидно, Москаль не потрапив під гнів угорців, бо виявився ярим захисником "прав нацменшин" і був активним прихильником прийняття звернення депутатів Закарпатської облради до президента з вимогою спочатку ветувати, а у підсумковому "пом'якшеному" варіанті – "застосувати надані законодавством України повноваження, авторитет і політичний вплив", аби "не допустити в дію Закон України "Про освіту". Тож Москаль тепер для угорців - союзник, друг і "компаньйон" у питанні "відстоювання прав нацменшин".

От і після зустрічі з міністром МЗС Угорщини, закарпатський губернатор заявив, що немає правового механізму для звільнення угорськомовних (румуномовних, словацькомовних тощо) учителів, а якщо навіть припустити, що вони самі звільняться, на їхнє місце немає достатньої кількості вчителів із українською мовою навчання. "На наш погляд, покращити рівень володіння державною мовою представниками національних меншин слід таким чином – збільшити кількість години навчання української мови і вдосконалити методику її викладання. Це в компетенції Міністерства освіти й науки України, і ми неодноразово зверталися туди з цього приводу", - каже Москаль.

На такі запевнення Москаля Сіятро не забарився відповісти приємністю. "Незважаючи на різні оцінки закону з боку України та Угорщини, ми й далі будемо допомагати угорській громаді на Закарпатті, а також самому Закарпаттю. Більш того, готові збільшити обсяг інвестицій", – поблажливо пообіцяв угорський гість.

Міністр висловив задоволення розмовою з Геннадієм Москалем, який виступив на захист прав угорців Закарпаття. Але на цьому любощі закінчилися. Адже далі Сіярто заявив, що планує ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Єдиним засобом впливу на Україну Сійярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ. Разом із намірами Угорщини блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною, такі заяви дають зрозуміти: Угорщина налаштована рішуче і освітні питання будуть відстоювати і надалі, не гребуючи такими агресивними методами.

"Питання мови навчання для угорської громади для нас принципове, саме цим пояснюється реакція Угорщини на український "Закон про освіту". 12 жовтня ПАРЄ висловить із цього приводу свою думку, і ми сподіваємося, що в закон будуть внесені зміни", - безапеляційно заявляє угорський міністр.

Взагалі ситуація з "ображеними" угорцями на Закарпатті, а точніше - реакцією на мовний закон Угорщини, дедалі більше нагадує те, що в історії України вже було, причому зовсім недавно. У неї вже є сусід – з іншого, східного кордону, – якого дуже не влаштовувала доля "співвітчизників" на українській території, зокрема необхідність вчити державну мову, а не обходитися виключно "материнською". І Угорщина нині поводиться так само, як свого часу поводилася Росія, включно з ультиматумами, капостями на міжнародному рівні та "налаштовуванням мостів" з місцевою елітою.

Дивно, що такий стан речей влаштовує закарпатського очільника. Як дивно і те, що Геннадій Москаль не скористався нагодою на зустрічі зі своїм "великим угорським другом" риторично поцікавитися життям української меншини, точніше, її залишками, в Угорщині – зокрема, чи має вона там такі ж умови, яких сусіди вимагають собі тут. Взагалі дедалі більше складається враження, що Геннадію Москалю час визначитися, ким він себе бачить в майбутньому: таким собі мадярським Плотницьким чи, все ж таки, губернатором українського Закарпаття.

ФОТО: МТІ, прес-служба Закарпатської ОДА, "Закарпаття онлайн"