Чому 17 червня треба просити, аби випав дощ, і про що в цей день розповідає вітер

Церква 17 червня вшановує пам'ять святителя Митрофана, Патріарха Константинопольського, який жив в ІІІ-ІV століттях. Митрофан отримав сан Патріарха Константинопольського вже в глибокій старості. За свою чистоту і чесність, лагідність і незлобу він удостоївся від Господа дару прозорливості. Особливо поважав святителя Митрофана імператор Костянтин Великий. Святий Митрофан керував в Константинополі церквою 11 років і преставився до Господа близько 326 року у віці 117 років. Мощі угодника Божого були покладені в Константинополі, у храмі, спорудженому в його честь.

У народі Митрофана називали Гнойовик — у цьому прізвиську не було нічого образливого для святого. Навпаки, до гною селяни завжди ставилися з повагою — як до запоруки майбутнього врожаю. На Митрофана землю обов'язково потрібно було підгодувати.

На Митрофана прийнято було звертитися вітер — просили його прислати благодатні, теплі дощі. Просять Митрофан, щоб дощ випав, аби суху землю змочити. Якщо полуниця до 17 червня вже почервоніла, то можна вирушати в поле сіяти гречку. Гречка любить, щоб її сіяли в суху або піщану землю. Вона боїться морозів, тому її сіють пізніше всіх зернових культур, коли встановлюється справжнє тепло і не очікують заморозків.

Народні прикмети:

Якщо вітер дме з півночі — буде погана погода

Західний або південно-західний вітер – до дощів

Якщо на Митрофана йде дощ, то така погода простоїть ще два-три дні

Духота під час сходу сонця передвіщає негоду

Вітер на Митрофана подме з гнилого кута (північного заходу) — чекай негоди

Митрофан — червоний сарафан: яскраві барвисті зорі.