ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Забруднення Європи: Куди Закарпаттю подіти власне сміття

Поруч із фантастично красивою природою на гостей Закарпаття чекає ще один незмінний пункт – сміття і пластик чи не у всіх куточках регіону

Depo.
26 квітня 2018 17:03
ФОТО: depo.ua

Проблеми зі сміттям, з побутовими відходами, їх переробкою та захороненням у Закарпаття вже традиційні. Місцеві і туристи чи не найбільше обурюються навесні, коли вершини гір, береги річок, полонини "прикрашають" стихійні сміттєзвалища. Хоча всі розуміють: винні у всьому самі ж місцеві мешканці (і недобросовісні відпочивальники, яким часто щось дуже заважає прибрати за собою). Щоразу, коли у мережі з'являються чергові відео сумних наслідків нецивілізованого поводження з відходами, це здіймає хвилю обурення.

Загострюється питання про поводження з відходами і під час паводків, які можуть ставатися на Закарпатті кілька разів на рік. За словами голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, 40% сміття тоді "пливе" в країни ЄС.

"Більше 20 світових компаній приходило з пропозиціями побудови сучасних заводів, однак через недосконалу законодавчу базу вони йшли від нас з нічим", – заявляє Москаль.

Голова облради Михайло Рівіс додає, що область повинна йти не в полігонну систему, а в переробну, як це зробили Угорщина, Словаччина, Чехія, Австрія, Німеччина та інші держави, готові поділитися своїм досвідом. "Переробка сміття - ще й дуже хороший бізнес: країни отримують теплову та електроенергію. Словом, потрібно заохочувати інвестування екологічно безпечних технологій з переробки та утилізації відходів, інакше ми опинимося в глухому куті", - сказав Рівіс.

Та поки цей бізнес для Закарпаття залишається лише у планах. На прикладі обласного центру, Ужгорода, можна сказати, що місцеві тільки вчаться давати раду з побутовими відходами. В Україні з 1 січня запрацювали нові правила поводження з побутовими відходами: українців зобов'язали сортувати сміття. Як днями йшлося під час обговорення стану екологічних проблем міста, присвяченого Міжнародному дню Землі, щороку кожен українець накопичує 250-300 кілограм відходів, з них утилізується лише 5%. В Ужгороді цей показник трохи вищий – 14%. Тобто місто повільно, але рухається у правильному напрямку. Прискорити цей процес варто тому що незабаром Ужгороду буквально не буде куди ховати сміття. Зараз більшу частину відходів відправляють на полігон у селі з романтичною назвою Барвінок, що неподалік обласного центру. Територія полігону вже використана на 90%, і площі, що залишилася, вистачить приблизно на півтора року.

Контейнери для сортування сміття, яке потім могло би бути відправленим на переробку, в Ужгороді є, але не у всіх районах. Компанія "ТОВ "АВЕ-Ужгород", яка опікується побутовими відходами в Ужгороді, запевняє, що місць, куди люди зможуть зносити відсортоване сміття, побільшає. А поки в Ужгороді є 50 точок для селективного збору сміття зі спеціальними контейнерами для збору пластику, картону і скла. Такі контейнери розташували у густонаселених місцях.

"За минулий рік було зібрано 31 тис. метрів кубічних відсортованих вторинних відходів. Дохід склав 55 тисяч гривень, але наші витрати на контейнери, на спецавтомобілі, на сортування, пресування,і головне, на доставку вторсировини до сміттєпереробних заводів – понад 100 тисяч. До заробляння коштів на вторсировині нам ще дуже далеко. Однак, Європа має позитивний досвід. Тому ми це як робили, так і будемо робити. На сьогодні це є дуже важливо і, сподіваємось, перспективно", – передає видання "Zaholovok" слова директора "АВЕ-Ужгород" Наталії Якубик.

Також директорка розвіяла міф про те, що "в Ужгороді все сміття все одно потрапляє на один полігон". Це припущення часто стримує ужгородців, мовляв, для чого заморочуватися і сортувати, якщо в укінцевому результаті сміття все рівно скинеться у купу на полігоні. Та виявляються, що сміття із селективних контейнерів забирає спецавтомобіль, звичайні сміттєвози не можуть їх забрати через особливість конструкції. Далі відходи везуться до спеціального приміщення, де їх пересортовують за вимогами заводів-переробників: за видами пластику, кольорами тощо. Коли назбирається певного матеріалу на вантажівку, відвозять його на завод в іншу область, оскільки на території Закарпаття таких потужностей немає.

"У заводів, що займаються переробкою сміття, є різні вимоги. Наприклад, скло ми могли відвантажити тільки вагоном і два роки збирали склобій, аби нарешті назбиралось на вагон", - зазначила директорка підприємства.

Колись на Закарпатті говорили про будівництво власного сміттєпереробного заводу, але це викликало неабиякий спротив місцевих. Ба більше, місцеві протестують і проти заводів, і проти, принаймні, нових полігонів для твердого побутового сміття. Що ж робити зараз з переповниними і куди втулювати сміття - невідомо.

Можливо, якщо Ужгород зможе стати успішним прикладом, як поводитися з побутовими відходами, то йому послідують й інші райони Закарпаття. Для цього варто би більше залучати ужгородців і поширювати практику сортування сміття. Коли у головному місті регіоні ставитимуться до проблеми "по-європейськи", то й в інших зникне думка, що сміття "вода понесе".

Принаймні, хочеться сподіватися, що пляшки, пластик і папір потраплятимуть на переробку, а не у гори, до Серця Карпат. Із них не робитимуть "святкові" хрести й інсталяції.

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook