Церква, Леннон і Москаль: Як на Закарпатті перейменування вулиць розпалює скандали

Міста і села повинні розвиватися. У населених пунктах з'являються нові вулиці, відгалуження, провулки. Усім їм треба дати нові назви. А ті, що вже є, часом треба переназвати (часто - декомунізувати). В Ужгородській міськраді нещодавно відбулися громадські слухання саме з цих питань - обговорювали пропозиції щодо перейменування провулків та площ міста, які повторюють назви вулиць, а також і зміну назв кількох вулиць. Особливих зауважень і якихось гострих протистоянь у цих питаннях не було. Трохи посперечалися з іменами, які достойні бути увічненими в назвах вулицях, над деякими питаннями і пропозиціями працюватимуть і далі.

Та не завжди так все так тихо проходило на Закарпатті з перейменуванням. В області було кілька гучних скандалів і неординарних рішень щодо нових назв вулиць, які варто згадати. Як кажуть, "для майбутніх поколінь".

Замість Леніна – Леннон

У селі Калини Тячівского району у 2016 центральну вулицю Леніна у рамках декомунізації вирішили перейменувати на вулицю Джона Леннона – на честь легендарного музиканта і вокаліста гурту "The Beatles". З такою пропозицією виступив керівник Закарпатскої ОДА Геннадій Москаль. Він пояснив таке рішення відчуттям провини перед "бітломанами", яких він замолоду проганяв з дискотек.

У селі такого варіанту перейменування не сприйняли, здебільшого тому, що не знають, хто такий Леннон. Жителі Тячівської Калини одразу заявили, що "амеріцького" Леннона у селі не буде. Тому на сільській сесії депутати переназвали вулицю ще раз – на Слов'янську.

Але тут Москаль проявив впертість і заявив, що чутки про "смерть" вулиці Джона Леннона на Закарпатті сильно перебільшені. Ніякого рішення сільради с. Калини про перейменування немає, назва Леннона залишається і де-юре, і де-факто. Більш того, розроблені експертиза і проект на ремонт вулиці, де чітко вказана назва Дж. Леннона.

"Документи мені приніс сільський голова Калин. Гроші на ремонт заплановані, однак будуть виділені тільки за умови збереження теперішньої назви вулиці. Такі домовленості досягнуті з сільським головою. Крім того, в селі за кошти обласного бюджету ще до Великодня замінять асфальтне покриття мосту через р. Тересва. Це як додатковий бонус Калинам за прихильність до творчості бітлів", - заявив Москаль. І додав: "Так що Леннон жив, Леннон живе, Леннон буде жити – у тому числі в закарпатських Калинах. "Yesterday", today, tomorrow & forever!".

Перейменування на честь "закарпатського" Воргола

У с. Минай, що на околиці Ужгорода, у серпні 2017-го урочисто відкрили площу Енді Воргола. На честь відомого митця, "короля" поп-арту. Цю назву колишня площа Жовтнева отримала у рамках виконання закону "Про декомунізацію". Оскільки Холмківська сільрада, до складу якої входить Минай, не захотіла перейменовувати комуністичний топонім у відведений законом строк, цей процес пришвидшив, знову ж таки, Москаль своїм розпорядженням.

Свого часу розпорядження про перейменування площі викликало багато суперечок, мовляв, для чого давати топонімам назви персон, що не мають відношення до області. Але тут варто згадати, що закарпатці не оминуть нагоди наголосити: Енді Воргол - "наша людина". Хоча, відверто кажучи, відношення короля поп-арту до Закарпаття ну дуже "притягнуте за вуха".

Але Москаль стояв на своєму: "Енді Воргол народився в США, в м. Пітсбург, однак його батьки народилися й жили зовсім недалеко звідси – в словацькому селі Мікова біля м. Меджилабірці. Це всього 100 кілометрів від Ужгорода. Батьки Енді Воргола походять з місцевості, де компактно проживають лемки або русини-українці. Вони самі були корінними русинами-українцями і емігрували в Америку тоді, коли і Словаччина, і тодішнє Закарпаття входило до одного культурного простору й до складу однієї держави – Австро-Угорщини. Тому Енді Воргол має пряме відношення до нашої області, а його історія є чудовим прикладом того, як людина з цих земель досягла світового успіху", - наголосив Москаля.

"Вшанування" Москаля тупиком

Така активність Москаля у питаннях перейменування вулиць не залишилася непоміченою. На його честь також вирішили дещо перейменувати. Щоправда, це була чергова "шпилька" у протистоянні Балога - Москаль. У липні 2017 року мукачівські депутати перейменували відгалуження вулиці у тупик Москаля. "Враховуючи пропозиції комісії з питань збереження історичної спадщини, найменування та перейменування вулиць, встановлення пам'ятних знаків в місті Мукачево на сесії міськради вирішено присвоїти відгалуженню вулиці Трудової назву тупик Москаля Геннадія", - йшлося в обґрунтуванні.

Тоді Москаль особливу увагу на таке рішення не звернув, обмовившись лише, що найменування його іменем якогось тупика - дитячі "приколи", які йому до лампочки". Але на тому ж засіданні міськради мукачівські депутати затвердили ще одне перейменування, яке викликало черговий скандал:

Шухевич і Бандера у Мукачеві

У квітні 2016 року губернатор Закарпаття, виконуючи закон "про декомунізацію", перейменував своїм розпорядженням вул. Ярослава Галана (українського радянського письменника) в Мукачеві на честь Степана Бандери, а вулицю Івана Туряниці (закарпатського комуністичного діяча) – на честь Романа Шухевича. У березні 2017 року у місті таки з'явилися вулиці Бандери і Шухевича. У день 110 річниці з дня народження Романа Шухевича, 30 червня,Москаль приїхав до міста, привіз таблички з новою назвою вулиці, виготовлення яких сам же і замовив, і урочисто відкрив вулицю Шухевича.

Після цього мукачівські депутати на сесії не тільки проголосували за "тупик Москаля", а й вирішили вулицю Степана Бандери перейменовати на вулицю Гузара Любомира, а вулицю Романа Шухевича - на вулицю Шептицького Андрея.

Цей крок не зрозуміли навіть греко-католики, і за кілька годин після рішення з'явилося повідомлення від Департаменту інформації УГКЦ, де рішення Мукачівської міськради назвали маніпулятивним: "Це, вважаю, спроба протиставити політичних діячів минулого церковним ієрархам. Це використання доброго імені і авторитету наших владик для досягнення своїх цілей", - сказав керівник Департаменту інформації УГКЦ о. Ігор Яців.

Після довгих суперечок у судах наприкінці 2017 року стало відомо, що вулиці Бандери та Шухевича таки закріплені офіційно.

Наостанок варто додати, що громадські слухання щодо перейменування вулиць, провулків - не рідкість, а гостра необхідність. Тут люди можуть всиловити зауважання і пропозиції. Але, як показує практика на Закарпатті, і зі своїми пропозиціями варто бути обережними. До прикладу за пропозицію перейменувати проспект на честь регента Королівства Угорщина можуть ще й до психіатра відправити.