Босоркані в поміч: Чому закарпатській молоді не треба "паритись" через костюм для Геловіну

Кажуть, що в будь-якому закарпатському селі варто лише свиснути у пальці - і одразу з'явиться відьма, а то і кілька, чи босорканя, чи бісця. А є ще упирі, чорти, блуди, повітрулі, чугайстери

Босоркані в поміч: Чому закарпатській мо…

Світ готується до Геловіну: костюми страхопудиськ, маски монстрів, моторошні гарбузи-"людські голови".  Закарпаття - не вийняток. Молодь вишуковує оригінальне вбрання, яким хочеться чи то вразити, чи то налякати чи просто засвідчити, що ти "в обоймі". Та, якщо хтось ще не визначився, яким "страхом" бути (причому, "жіночі" страшні костюми запросто можуть вдягнути і хлопці, згадайте лише бетлегемську "бабу"), Depo.Закарпаття пропонує кілька варіантів наших, закарпатських, містичних (а, може, і реальних) образів.

Кажуть, що в будь-якому закарпатському селі варто лише свиснути у пальці - і одразу з'явиться відьма, а то і кілька, чи босорканя, чи бісця. А є ще упирі, чорти, блуди, повітрулі, чугайстери. Свят-свят-свят!

Найбільше на Закарпатті відьом. Їх неймовірно багато, кажуть, що по десять-п'ятнадцять у кожному селі. Живуть відьми серед земних людей, мають свою оселю, обійстя, сім'ю, тільки наділені надприродніми силами і можуть здійснювати незвичні справи: керувати дощем, градом, хмарами, вітром, забирати від корів та рожениць молоко, літати на вінику чи в ступі, забавлятися з чортами та іншою нечистою силою.

За переказами, відьми – надзвичайно гарні жінки, мають дуже довге розпущене волосся і смугляве обличчя, але зовсім не слідкують за своєю зовнішністю, ходять нечесані, неохайні, у непривабливому одязі, це тому, щоб не привертати на себе увагу чоловіків, які заважали б їй займатися бісівськими справами, але коли вони йдуть на відьомські зібрання стають справжніми красунями, тому рекомендували бути обережними при нічних зустрічах з красунями.

У народі побутувала легенда, що якщо у родині народиться семеро доньок поспіль, то одна з них обов'язково є вродженою відьмою. Відьмою могла народитися дівчинка і у тієї матері, на яку було наслане закляття, а бо яка випадково проковтнула згаслу вуглинку, коли пекла різдвяний хліб-карачун, тобто одщипнула шматок на якому запеклася вуглинка, а вона її не помітила і проковтнула.

Упізнають уроджену відьму і по наявності у неї невеличкого відростка-хвостика, що є ніби продовженням хребту. Тому у середньовіччі таких новонароджених, у яки копчик нагадував відросток хвоста, інквізитори карали насмерть. Власне, вроджені відьми багато знають, багато можуть, але нікому не шкодять, на відміну від іншого виду відьм, вони стараються допомогти, при можливості.

Читайте також: День пам'яті померлих та Геловін: Як закарпатці тактовно поєднують своє і чуже

На відміну від вродженої відьми дуже небезпечною була відьма – вчена. Її ще називають в угорському фольклорі – босорканя. Нею могла стати будь-яка жінка. А для цього потрібно було лише – на Юрія, коли вперше виганяли череду на толоку, дочекатися вечора і піти до річки до того місця, де череда переходила ріку вбрід, відшукати слід коров'ячої ступиці і набрати звідти в рот води. Відтак, набравши у рот води, підійти до польового хреста або хреста без церкви, покропити його водою з рота, зняти усю одежу, повісити на розп'яття, а потім і самій залізти на хрест.

Після цього, згідно повір'я, та жінка ставала відьмою, яка могла накликати на людей хворобу, відібрати від чужої корови та рожениці молоко, скликати до себе гадів, забрати дощ, а також перевтілюватись у різних тварин та людей, але тільки з півночі до третіх півнів. Крім того можна було стати вченою відьмою, якщо зняти з шиї власний хрестик, покласти у взуття під п'ятку лівої ноги і ходити упродовж дев'яти днів.

"Вона намастить коров'ячим маслом волосся, розпустить його, сідає на віник, запряжений чорними кішками, або на плечі чужому чоловікові та літає і забавляється з чортами та іншими нечистими", – так описує "розваги" відьом відомий закарпатський вчений-етнолог, професор УжНУ Михайло Тиводар.

Варто згадати і про демонічних істот в образі красивих молодих дівчат. Вони зв'язані виключно з лісом і горами, і в різних місцях називаються по-різному: нявка, мавка, майка, малфа, лісна. Закарпатці вважали, що вони походять з душ мертвонароджених дітей, чи тих, що померли нехрещеними. Мають вигляд гарних дівчат, залишають сліди босих дитячих ніг, люблять ігри і танці, особливо в молодий місяць. Людей, особливо молодих хлопців, чоловіків, приваблюють до себе співом, покликами. Тих, хто піде за ними – заведуть у безвість. В деяких місцях вважають, що вслід за мавкою по землі тягнуться її нутрощі.

А є ще дикі баби. Вони дуже небезпечні для людей: високі, худі, з довгим волоссям, жорстокі жінки, які можуть залоскотати до смерті! Часто підмінюють людських ще нехрещених дітей на своїх, які невгамовно кричать і погано розвиваються. А є ще нічниці, які відбирають у дітей сон.

І, звісно ж, не забувайте про костюми, які використовують закарпатські бетлегеми. Хто їх бачив, тому ніякий Геловін вже не страшний.

Інформація - з відкритих джерел. ФОТО: Рух підтримки закарпатських військових

Всі новини Ужгорода та Закарпаття сьогодні читайте на Depo.ua

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme