Битва за зупинки: Чому ужгородські підприємці образилися на владу і йдуть до суду

В Ужгороді час від часу міськрада декларує намір навести лад у місті, зробити його привабливим, зламане відремонтувати, старе замінити, брудне почистити. Не завжди такі наміри закінчуються вдало: прямо під міськрадою нову бруківку виклали так, що було вирішено розпочати все заново. Це при тому, що на реконструкцію площі було виділено чималу суму - 1,5 млн грн.

Не дивно, що до нових починань міської ради ужгородці часто ставляться скептично. Але реконструкцію автобусних зупинок багато містян чекали вже давно – більшість зупинок у жахливому стані, обшарпані, брудні і, м'яко кажучи, непривабливі. Втім, бажання змінити автобусні зупинки для міської ради завершилися судовими позовами: місцеві підприємці та їхні представники заявляють про "віджим майна".

Позивачі пояснюють: уклали з міською радою договори (це сталося понад 10 років тому), інвестували власні кошти у побудову інфраструктури для міста - облаштували зупинки за затвердженими архітектурою вимогами, зробили освітлювання, вивозили сміття і утримували їх в належному санітарному стані. За це міськрада на десять років надавала їм у безкоштовне користування ділянку поруч із зупинкою – для розташування торгового павільйону. Після закінчення строку підприємці повинні подати заяву на встановлення плати за оренду цих ділянок, на яку мають першочергове право. Але тепер ділянки дістаються чомусь не їм, а зовсім іншим людям.

"Можливо, зовнішній вигляд застарів – підприємці готові оновити його, якщо буде укладено договори оренди землі. Для облаштування зупинок і павільйонів підприємці вкладали кошти, дехто брав кредити, які досі не повернуті. Міськрада має нові проекти сучасних зупинок, красивих, у стилі хай-тек, але йдеться про вкладення понад 100 тисяч гривень. Треба розуміти, що в нинішній економічній ситуації це занадто великі кошти", - пояснює обурення підприємців одна з них, Олена Лалакулич.

Наприклад, на один із павільйонів ужгородки Марії Городіштьян вже проведено конкурс, і його виграла інша фірма. "Щоб збудувати цю зупинку, ми заклали під заставу власний будиночок, навіть не мій, а мамин. Я думала, що на старість років буду мати якийсь прибуток, тим більше ще не сплачений кредит за будівництво павільйону. Тепер я опинилася у такій ситуації, що те, що я будувала, – не моє. Я будувала за всіма дозволами, з усіма необхідними документами. Тільки за матеріал я сплатила 38 тисяч гривень у 2005 році, не враховуючи роботу. Загалом все обійшлося у майже $12 тисяч", - розповіла жінка.

Підприємці переконані, що влада разом з виконком і департаментом міського господарства шляхом незаконних конкурсів на оренду комунального майна віддають створені підприємцями автобусні зупинки в оренду третім особам, зокрема фірмам, причетним до посадових осіб.

У міській раді усі звинувачення відкидають: умови будівництва автозупинки-комплексу передбачали будівництво за кошти інвестора, а також реєстрацію цього майна за міською радою, відповідно до рішення виконкому, при прийнятті автозупинки-комплексу в експлуатацію. А безкоштовне користування протягом десяти років було компенсацією суб'єктам господарювання за витрати на будівництво.

"Підприємцям було відомо про рішення міської ради, відомі умови будівництва. У пункті 5 "Положення про порядок будівництва та використання міських зупинок та автокомплексів" чітко прописано реєстрацію автозупинки-комплексу після завершення будівництва за міською радою. Підприємці погодилися з такими умовами будівництва, підписавши відповідні договори про облаштування автозупинок-комплексів з торговим павільйоном до 30 квадратних метрів. Автозупинки стоять на землях загального користування, які не можуть бути чиєюсь приватною власністю", - каже начальник управління майном департаменту міського господарства Тетяна Полтавцева.

Підприємці обирали собі вид діяльності: хтось - торгівлю квітами, інший - продуктами. Ужгородська міська рада запевняє: не диктувала ні у 2006-ому, ні зараз, чим підприємцям займатися у торгових павільйонах. Виходячи з Положення та умов, приватні підприємці погодилися вкласти власні кошти у будівництво таких зупиночних комплексів. Вони розуміли, що отримують право будувати торговий павільйон у конкретному місці за те, що вкладуть особисті кошти та здійснять благоустрій зупинок. І за це десять років безкоштовно користуватимуться автозупинкою-комплексом.

Щодо випадку Марії Городішьян, то в міськраді пояснюють, термін дії договору у неї закінчився у жовтні 2015 року, а зараз – жовтень 2017-го. Два роки її ніхто не змушував демонтувати павільйон чи повернути місце. Їй було запропоновано провести реконструкцію павільйону і продовжити платне користування ним, проте підприємець відмовилася. Більше того, вже проведено дев'ять конкурсів, і сім підприємців, які користувалися автозупинками-комплексами, працюватимуть там і надалі. Ще один відмовився від подальшого користування зупинкою, і тільки Марія Городішьян не погодилася на умови конкурсу.

Начальник управління майном департаменту міського господарства відкинула закиди про закритість процедури і наголосила, що ніколи раніше до роботи із суб'єктами господарювання не підходили більш прозоро, ніж зараз. Усі підприємці були поінформовані про дату, час, місце та умови проведення конкурсів на автозупинки-павільйони.

Зважаючи на умови та аргументацію міської влади, стає зрозуміло: добитися бажаного незгодним підприємцям буде складно. Усі правила та умови збережено, підприємці знали, коли підписували договори, про їхню тривалу, але тимчасовість. Кредити брали також знаючи про "правила гри".

ТИм не менш, суперечки продовжуються. Вже 14 підприємців готують позови до суду. А в цей час ужгородці сподіваються, що з зупинками таки наведуть лад, а не просто передадуть у руки інших підприємців, які, прийнявши "естафету", вестимуть бізнес, забуваючи при цьому, як все виглядає.