Без гарантій і відпусток: Чому закарпатці продовжують працювати нелегально

Закарпаття, яке межує одразу з кількома європейськими країнами, часто асоціюється з заробітчанством. Мовляв, усі тут працюють виключно на заробітках, а додому повертаються лише на свята. Частина закарпатців і справді обирають заробітчанство і, відповідно, всі умови такої роботи, решта ж залишається вдома і зіштовхується вже з місцевими проблемами ринку праці. 

Для того, щоб бути захищеним і мати права і гарантії, передбачені законодавством у вигляді відпусток, лікарняних, соціальних відрахувань тощо, потрібно працювати легально, з укладанням трудових договорів. Це, начебто, і відомо всім, але чимало працівників погоджуються працювати неофіційно, тим самим залишаючись беззахисним перед непередбачуваними ситуаціями, нещасними випадками і, банально, настроєм роботодавців. "У будь-який момент роботодавець може сказати такому працівнику "До побачення, мені більше твоя робота не потрібна", і працівник залишається ні з чим. Він не може претендувати на виплати, компенсації, і довести, що, колишній керівник, наприклад, не заплатив заробітну плату", – розповідає перший заступник начальника управління Держпраці у Закарпатській області Василь Грицик.

За його словами, протягом січня-листопада цього року інспектори праці здійснили 205 перевірок, у рамках яких досліджували питання оформлення трудових договорів згідно із законодавчими вимогами. Як з’ясувалось, у 58  роботодавців були виявлені порушення порядку оформлення трудових відносин. Зокрема, роботодавці використовували працю 21 робітника без повідомлення органів ДФС, ще 150 працівників працювали без укладених трудових договорів. Тішить, що цього року не повторився найрезонансніший випадок 2018 року, коли позаплановою документальною перевіркою було виявлено використання праці 186 найманих працівників без належного оформлення трудових відносин. Фізична особа-підприємець в межах господарської діяльності, надавав послуги з міжнародних вантажних перевезень. На підприємця наклали штраф на суму понад 20 млн грн.

За результатами контрольних заходів цьогоріч були внесені приписи на усунення виявлених порушень, складені та скеровані на розгляд до суду 40 адміністративних протоколів, винесені 42 постанови про накладення на суб’єктів господарювання штрафу у розмірі майже 14,8 млн грн. І це все тільки офіційні цифри. Реальні – набагато вищі. Самі працівники можуть бути незацікавлені в оформленні трудових договорів: їх задовольняє рівень зарплати, з якої не платиться податок, у них нормальні стосунки з роботодавцями, тому часто вони попадаються "на гачок" і не чекають підвохів.

Є випадки, коли управління Держпраці отримує анонімні повідомлення про порушення. Але тут є нюанс – розгляду такі повідомлення не підлягають. "Ми цю інформацію опрацьовуємо, ми її тримаємо. Якщо про одне питання приходить кілька анонімних повідомлень, це вже сигнал. Наймані працівники бояться розголосу, що напишуть заяви на свого роботодавця, і можуть бути звільнені. Але наголошую: інспекторам праці заборонено розголошувати джерело будь-якої скарги. Коли проводиться перевірка за чиїмось зверненням, ця інформація не розголошуються", - каже Грицик.

У Закарпатській області було розгорнуто широку інформаційну кампанію, проведено 846 інформаційно-роз’яснювальних заходів із роботодавцями та найманими працівниками. Це дало свої результати: роботодавці, в яких державні інспектори праці проводили роз’яснювальну та інспекційну кампанію, оформили трудові договори з 2168 найманими працівниками. Також в області за жовтень 2019 року кількість застрахованих осіб  порівняно з вереснем 2019 року збільшилася на 2423 особи і становить 287 410 осіб. Понад 1523 комерційні підприємства та фізичні особи-підприємці у жовтні збільшили чисельність працюючих на 3030 працівників.

Одним із найважливіших питань у сфері праці є безпека на виробницві. За словами керівника управління Держпраці області Богдана Дороша, цьогоріч на Закарпатті зафіксовано 33 нещасні випадки, пов’язані з виробництвом, торік таких випадків було 48. Однак за 11 місяців 2019-го сталося чотири нещасні випадки з летальним наслідком, за аналогічний період минулого року – три.

І якщо виявляти порушення і захищати права місцевих працівників управління Держпраці може, то із заробітчанами все куди складніше. В управлінні немає чітких даних про кількість закарпатців, які працюють за межами країни. Але там наголошують - цифра може сягати 40-50% працездатного населення. Багато з них - молоді чоловіки призовного віку, які таким чином хочуть уникнути служби в армії. У яких умовах працюють заробітчани, яка статистика травматизму на виробництві, чи дотримуються права працівників та чи укладаються договори – усю цю інформацію Держпраця не контролює.