ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

На авто Америкою: Як закарпатські студенти вирішили підкорити Штати. День перший

Кореспондентка Depo.Закарпаття, "гризучи" науку в одному із університетів Братислави, на літніх канікулах вирішила перелетіти через океан, щоб дізнатися побільше про життя по-американськи

Depo.
12 вересня 2018 08:30
ФОТО: depo.ua

Напевно, з дитинства мала відчуття, що бажання здійснити автомобільну подорож Сполученими Штатами - мрія не нездійсненна. Чомусь до найглибшої глибини душі, серця і розуму вірилося, що обов'язково прийде день, коли бажане стане реальністю. І цей день настав. Тріп, тобто подорож за маршрутом "Нью-Йорк - Сан-Франциско" на автівці офіційно розпочався.

День 1. Поїхали

Не люблю заздрити, а ще більше не люблю, коли заздрять мені, бо окрім того, що ця риса лише поїдає зсередини, деколи демотивує, а найголовніше – ніколи не знаєш, що стоїть за тими гарними картинками, які людина хоче, аби ти бачили. Щоб так не було у нашій історії, розповім, як починався наш "тріп".

Щоб поїхати, треба мати трошки "мані в кармані". Довелося добряче попрацювати три місяці, аби дозволити собі поїхати в подорож США навіть на тиждень. За планом, 4 вересня, ми закінчили роботу, повернулись з острова, на якому працювали, ближче до "цивілізації" і вже в Нью-Йорку почали готуватися до омріяної мандрівки.

В місті "великого яблука" ми скуповували причиндалля в дорогу. Не така вже це була і легка робота, попри наявність у крамницях всього, чого душа забажає. Вибирали і надійне, і економне, і таке, що може згодитися потім і на малій батьківщині. "Зашоплення" таки відбирало сили, а, може, давався в знаки трьохмісячний, майже "безвихідний" робочий марафон. Із ніг валились, але до мрії йшли – чи то їхали на метро.

Ми розраховували, щоб не пізніше 7 вересня сказати собі "Поїхали", а Нью-Йорку – "Гуд-бай". Long story short: не так сталося, як гадалося – наша мандрівка розпочалась на добу пізніше, 8 вересня. Бо (найголовніше не згадала) ми вирішили купувати машину, а не брати на прокат, що і затримало нас трошки довше, аніж ми планували. Та все ж залишилися щасливими, що нам це вдалося. Тепер, окрім комфорту, додалася ще й економія - куди ж ми, студенти, без неї, рідненької: мінівен у доброму стані, який ми купили "з рук" за неповні $2000, зовсім не влетів "в копієчку". Ми його потім продамо.

Познайомлю вас з нашим тріо. Допоки я сплю і "пускаю слюні", мої друзі Антон і Нік передають один одному кермо. Жартую: я не тільки слюні пускаю. Відповідати за чистоту в машині – теж важлива місія. Ну і співаю для хлопців, щоб вони не сумували (можете уявити, які вони щасливі).

Кілька нотаток "на полях"

По-перше, дороги на нашому шляху хороші. Настільки хороші, що можна заснути. Тому українських перепон у вигляді ям, все-таки, трошки не вистачає. Нам не вгодиш, я знаю.

По-друге, правила дорожнього руху прості і доступні для розуміння. Їдемо з "гуглом", тому тут головне – вчасно повертати.

Із Нью-Йорку тримаємо шлях до Чикаго. Довго – 13 годин. Але класно те, що дорогою можна заїжджати в інші штати і робити самим собі "екскурсію" з вікна машини.

У перший день проїхали 789 миль (1,270 км). Весь час валив дощ, але це нас в жодному разі не засмучувало. Головне – це хороша компанія і така ж музика, з чим, на щастя, у нас проблем немає.

Поки що встигли проїхати такі штати:

Пенсільванія: зупинились щоб купити вологі серветки – вийшли з фірмовими американськими шкарпетками й "прінглс".

Огайо: зробили зупинку в Німецькому районі, щоб поїсти фірмові сосиски. У підсумку: сосиски навіть не спробували, бо на них були великі черги, тому продовжили їхати. Штат "зацінили".

Індіана: тут розташована колишня столиця США 1867 року.

Наш "тріп" лише розпочався, тож далі буде. Чикаго, ми вже близько...

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook