Як у Карпатах подорожують гірським трамваєм завдяки австрійському барону

Ще наприкінці ХІХ століття власник лісопилень барон Леопольд Поппер фон Подгарі збудував вузькоколійну залізницю довжиною три кілометри 

Depo.Прикарпаття
9 квітня 2017 14:00
ФОТО: depo.ua

Вивчати, подорожувати і милуватися Карпатами можна у різний спосіб. Піші походи туристичними або "дикими" маршрутами, поїздка автомобілем, кіньми тощо - для цього у гірських регіонах є всі умови. Але є один, особливий, маршрут. Виявляється, Карпати можна вивчати і споглядати вражаючі пейзажі з вікна трамваю.

Стало це можливим завдяки австрійському барону. Точніше, розвитку його лісопромислового "бізнесу", зокрема, на території нинішньої Івано-Франківщини.

Сьогодні "Карпатський трамвай" - мережа гірських вузькоколійних залізниць (ширина колії -750 мм) в Українських Карпатах - поблизу смт Вигода Долинського району Івано-Франківської області.

Історія "чудо-маршруту" розпочалася в Карпатах іще за часів Австро-Угорської імперії, коли в 1873 році австрійський підприємець, барон Леопольд Поппер фон Подгарі переніс з Угорщини в Галичину головний офіс своєї фірми. Підприємство Поппера спеціалізувалося на заготівлі, переробці і збуті деревини.

У той час почали будівництво залізничного полотна до села Вигода. Перший поїзд прибув з Долини у Вигоду 8 липня 1883 року. На залізничній станції потяг зустрів сам Поппер.

Від широкої залізниці в гори спочатку проклали "конки" - вузькоколійки, якими коні тягнули ліс. Така колія, довжиною три кілометри, сполучила у 1890-му лісопильний завод у Вигоді з тартаком (себто лісопилкою, – Ред.) у Старому Мізуні. Вона проходила двома великими мостами на річках Свіча і Мізунька. На той час попперівська лісопильня була найбільшою в Галичині. Окрім Леопольда Поппера, вузькі залізниці і лісопромисел із 1886 року активно розбудовували брати барони Гредлі.

У 1920 році в долині ріки Мізунька почала працювати третя вузькоколійка. Ця дорога, довжиною 24 кілометри, вела до станції Соболь (сьогодні - Миндунок), проходила через п'ять великих мостів і була розрекламована в газетах як дуже мальовнича.

У час Другої світової війни карпатські залізниці регулярно підривали і відбудовували різні армії, залежно від ліній фронту і наступально-відступальних операцій.

Щоб виконати держзамовлення на деревину, мережу вузьких колій заглибили в ліси і гори. У шістдесятих роках Вигодська залізниця мала найбільшу протяжність - 180 кілометрів, проходила 160 мостами. Тоді ж Москва офіційно проголосила вузькоколійку нерентабельною і дала вказівку демонтувати частину залізниці.

Процес руйнації тривав до кінця дев'яностих. Останнього, цілком нищівного удару вузькій залізниці в Карпатах завдали повені 1998-го та 2000-го років. Стихія знищила більше половини діючих ліній. Справу природи довершили люди: десятки кілометрів рейок розібрали і здали на брухт. Вдалося реанімувати лише Мізунську гілку - наразі вона єдина відновлена повністю.

Ця вузькоколійка від селища Вигода до Сенечева (60 кілометрів) з 2000 року експлуатується як виробнича — нею регулярно курсують вантажний і робітничий потяги. А у 2004 році було організовано "Карпатський трамвай" - маршрутом пройшов перший туристичний міні-потяг.

Сьогодні трамвайчик для туристів має вагон СВ з м'якими комфортними сидіннями і вагон-кабріолет, в якому є дах, а стіни на рівні вікон зрізані.

Мандрівникам пропонують кілька варіантів екскурсії по карпатским місцям. Зазвичай "Карпатський трамвай" здійснює класичну кількагодинну екскурсію. Маршрут пролягає вздовж берегів чистої гірської річки Мізунка, повз гору Церковище.

Перша зупинка проходить біля пам'ятника українського поета Івана Франка. Дорога туристичного маршруту пролягає через заповідник загальнодержавного значення "Ширковець", мости і болота, до гори Монастир.

Також є зупинка біля мінерального джерела "Горянка", що в селі Новий Мізунь. "Карпатський трамвайчик" приводить пасажирів ще й до мальовничого карпатського урочища Дубовий Кут. Під час поїзки можуть бути тривалі перерви, коли туристи гуляють горами, насолоджуючись природою сповна.

Який би маршрут не обирали любителі "гірського" відпочинку, варто пам'ятати - Карпати прекрасні у будь-яку пору. І не треба цього псувати.

Більше про життя Прикарпаття та Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття