Як збити з пантелику "ватників" та деморалізувати російських солдат - Інструкція

Для українців з інших регіонів розмова закарпатців наче іноземна мова. Використання діалекту дозволяє закарпатським військовим у разі незахищеного зв'язку, приховати від російської прослушки сенс сказаного - не придумали ще в світі електронного перекладача з закарпатського діалекту.

Закарпаття.depo.ua підготувало невеличкий словник закарпатських слів, які має знати кожний укроп та які можуть збити з пантелику "вату".

Хто тут головний?

Алдомаш, магарич - матеріальна форма вдячності за якусь послугу, яку грошима не оплатиш, а алдомаш викласти - в самий раз. За алдомаш зійде будь-яке спиртне та неприхітлива закуска.
Біціґлі - велосипед. Дуже модний зараз транспорт в вароші (місті) та традиційний на селі, бо на ньому можна й городину возити і дівку з дискотеки провести.
Віґан - жіноча сукня. "Чекай ня най лем натягну на ся парадний віґан", перекладається як - "Почекай, я тільки одягну святкову сукню".

Гузиця - сідниці. Кажуть, у закарпатських дівчат найфайніші гузиці у світі. Також "гузиця" позначає неочікуваний кінець чогось - "Типирь точно гузиця!" перекладається як - "Тепер точно кінець". Слово може бути і географічним терміном - "Я туди не піду, бо то в самій гузиці", означає - "Я туди не піду, бо то дууууже далеко".
Дримбатися, Дримбати - займатися коханням. У переносному значенні означає "морочити, морочитися". "Надримбав ми мозги" - "Наморочив мені голову"

Деца - міра об'єму в 100 грам, призначена для рідини. На Закарпатті деца позначає цілком конкретну річ - 100 грам горілки, півдеци - 50 грам.
Єколи - ще є час. Порядному закарпатцю все єколи. Краяни завжди знаходять час на теревені з сусідом та файний кавіль (каву).
Ипний - здатний зробити щось дуже добре. "Закарпаттьови треба ипного чоловіка", означає - "Закарпаттю потрібен хороший очільник".
Йончі - закарпатський Іван.

Майся - бувай. Майся файно! Майся фест!, - кажуть закарпатці на прощання. "Матися файно" ще може означати "заможно жити".
Нагавиці - штани. У різних районах ще кажуть ґаті, надраґи та пачмаґи.
Пітя, пітятко - курча. Може ще означати щось максимально миле (як любить казати зараз молодь - мімішне). "Пітятку, пой на погар вина", означає - "Мила, пішли вип'ємо келих вина".

Сегінь - бідний, нещасний. "Сегінь Йончі, уд нього Маря пушла,", означає - "Нещасний Іван, Марія його покинула".
Фінджя - чашка. Наші туристи дуже полюбляють пити з фінджі закарпатський цілющий чай.
Фіґлі (фігльовати, фігляр) - гумор (жартувати, жартівник). "Йсе ти ни фіґлі!" - "Це тобі не жарти", - кажуть закарпатці, коли йдеться про щось серйозне.
Харити - прибирати. Ухарити, похарити - прибрати. "На Закарпаттьови ґаздині дуже шіковні і в їхніх обшарях усе ухарено", означає - "На Закарпатті господині дуже спритні і в їхніх оселях завжди прибрано".

Світла ниє - нема світла

Цімбор - друг, приятель. Цімборство (дружба) дуже цінується на Закарпатті.

 

Навіки разом

Шкіритися -посміхатися, сміятися. Часто використовується, щоб показати, що сміх неприємний: "Шо ся шкіриш?" або "Шо ся либиш", означає - "Чого ухмиляєшся".
Щіпки - соняшникове насіння, закарпатський наркотик. Щіпкавуть на Закарпатті не лем (тільки) гопники й тітушки, а й ввечері все село перед телевізором.

 

Більше про життя Закарпаття читайте на Закарпаття.depo.ua