Відомі цитати Скрябіна про Закарпаття

Його вже рік немає з нами, але у це досі важко повірити. Музикант, який залишав частинку своєї душі у кожному, навіть найменшому містечку нашої країни, щиро любив Закарпаття і часто тут бував, пише Depo.Закарпаття з посиланням на Варош.

"На Закарпатті мені вистачає всього. Це місце, де я відчуваю себе у Європі, ще не перетнувши кордон".

"Закарпаття - унікальне. Для мене - це ідеальна форма поєднання різних національностей. Тут немає агресивності і нетолерантності до людей. Якби цю формулу можна було б розповсюдити на всю Україну - все було б інакше".

"Закарпатці вирізняються, по-перше, мовою. Навіть, коли вони говорять літературною - чути нотки власної. Якщо переді мною поставлять сто закарпатців і сто українців, то принаймні п’ятдесят тих, що з Закарпаття за мовою я у стані розібрати".

"Страшно люблю боґрач. Він номер один у моєму топі, коли я на Закарпатті. У мене в Ужгороді живе кум, тому поїздка традиційно закінчується мега гостинним закарпатським застіллям".

"Я багато подорожую світом і сам собі вигадав правило: їсти і пити лише страви національної кухні країни, у якій я знаходжуся. Я ніколи в житті не замовлю у Франції пельмені або у Москві - пасту наполітано. Закарпаття не є виключення".

"Не дуже люблю горілку - надаю перевагу винам. Кілька разів я був на Берегівському фестивалі вина і відкрив для себе три-чотири види достойного".

"Не люблю ходити по кабаках, хоча і Ужгород, і Мукачеві їх достатньо. Я або надаю перевагу тим місцям, де буваю часто, або навіть не виходжу з будинку".

"Свого часу, я вивчив культурні місця Ужгорода уздовж і впоперек - років п'ятнадцять-двадцять тому. Втім, після того, як об’їздиш усю Європу, побачиш найкращі витвори архітектурного і скульптурного інтелекту, то не те, що не виникає бажання ще раз йти у ті замки, а навіть повторювати візити у великі європейські міста: Барселону, Париж, Рим. Раз побачивши це, ти розумієш, що нічого прекраснішого вже немає. Тоді ти починаєш шукати адреналін у якихось природних явищах: водоспадах, горах, маленьких містечках, які здатні передати національний колорит".

"Багато років тому, ми поїхали до Закарпаття на концерт. Ну, і тут нас так приймали, що наступного дня спізнились на поїзд. І так п’ять днів (сміється - ред.). А жили у такому санаторії, в якому не тягне мобільний телефон. Мене в ефірі М1 не було тиждень. Ні моя сім'я, ні на роботі, ніхто не знав, де я подівся. Коли я сів у поїзд і подзвонив, що вже їду додому, то це вже нікого не цікавило. Свєта(дружина - ред.) заварила двері будинку сваркою, а на роботі вивісили величезний плакат: "Кузьма, ти звільнений!".Ще рік після цього, коли я бачив табличку "Закарпатська область", у мене махєр на ногах піднімався. Так що, у мене про Закарпаття завжди теплі спогади. У вас дуже гостинний народ". (сміється - ред.)