Слава, поневіряння та надії Ужгородської дитячої залізниці

Після багатьох років повного занепаду "родзинку" обласного центру Закарпаття – вузькоколійну дитячу залізницю – почали ремонтувати й готувати до запуску, пише Depo.Закарпаття.

Зараз на території Ужгородської дитячої залізниці працюють ремонтники: замінюють залізничне полотно, міняють шпали, ремонтують початкову станцію, відновлюють прилеглу територію.

Справжнім видовищем стала заміна старого локомотиву на відновлений, працюючий. Його привезли з Берегівського депо. Інший відвезуть в село Оноківці на ремонт, після чого відправлять працювати на Боржавську вузькоколійку.

Основну частину фінансування ремонтних робіт взяла на себе Львівська залізниця. Ще частину грошей має дати Ужгородська міська рада, адже саме вона в перспективі має стати власником дитячої залізниці. Документ, що підтверджує готовність влади фінансувати роботи на залізниці, мер Богдан Андріїв підписав ще 25 травня. Активісти тоді нарікали, мовляв, документ підписав, а на залізниці ніхто з влади не з'являвся.

Мер активістів почув: 3 червня оглянув, як проводиться ремонт і впорядкування вагонів, колії і території дитячої залізниці. Обговорив питання необхідних робіт і подальшого функціонування атракції для дітей із в.о. регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" Іваном Груником та начальником Ужгородської дирекції залізничних перевезень Олександром Пушкашем. Йшлося не тільки про фінансування: мер перейнявся безпекою відвідувачів атракції та залученням школярів до роботи гуртка юних залізничників.

Тим не менш, багато хто з ужгородців сумнівається в тому, що залізниця працюватиме довше, ніж на Закарпатті буде перебувати Москаль. На жаль, багаторічна історія "життя та смерті" вузькоколійки – яскравий доказ того, що зацікавленість до неї з боку керівників та політиків була тимчасовою та надто популістською – в основному, заради бажання стати більш симпатичним для народу. Отже, коротко про історію дороги.

Дитяча залізниця була відкрита в серпні 1947 року, в День залізничника. Тупиковий шлях завдовжки 1,1 км простягнувся берегом річки Уж в центрі міста від колишньої Ужгородської синагоги (тепер органний зал) до східної частини Ужгородського ботанічного саду. На дорозі існували дві станції – "Сталінська" і "Парк". Спочатку на залізниці працювали паротяг і два дерев'яні вагони. Трохи пізніше залізниця отримала ще один паровоз, тепловоз ТУ2 і вагони Pafawag.

Після розвінчання культу особи Сталіна станція "Сталінська" була перейменована на "Піонерську". Тоді ж дорогу обладнали напівавтоматичним блокуванням.

"На пероні станції "Сталінська" Малої закарпатської залізниці велике пожвавлення – триває посадка пасажирів. Біля вагонів діти в формі залізничників перевіряють квитки. "Увага! – лунає голос диктора радіостудії станції Світлани Кузьменко. – Через дві хвилини поїзд номер сорок чотири рушає до станції "Парк". Веселі юні пасажири виглядають із вікон вагонів. Скільки щастя світиться в їх очах", – саме так 1953 року повідомила про роботу ужгородської дитячої вузькоколійки газета "Закарпатська правда".

І далі: "Тут діти проходять справжню школу практичної роботи на залізниці, набуваючи навичок у спеціальностях стрілочників, провідників, обхідників колії, контролерів, чергових по станції, машиністів. Для того, щоб мати змогу працювати на нашій залізниці".

У 1990-х роках станція "Піонерська" змінила свою назву на "Молодіжну".

Час від часу дорога страждала від повеней, оскільки розташована на березі річки Уж. Саме тому, починаючи з 2000-х років, неодноразово робилися спроби її закриття.

У 2008 році, за кілька днів до початку сезону, було оголошено про закриття дороги. Тоді ж розпочалося інше життя вузькоколійки - реанімаційне. Одного разу, вона навіть "ожила". 

У 2009 р. обласний осередок "Фронту змін" зініціював акцію з відродження дитячої залізниці. Урочисте відкриття залізниці з насиченою розважальною програмою для малечі відбулося 1 серпня. Правда, працювала вона недовго – взимку її, звісно, закрили, а навесні роботу вже не відновили. Далі пішли тільки "благі наміри".

У 2011 році в Ужгороді під час зустрічі керівника Львівської залізниці Богдана Піха з тодішнім головою Закарпатської ОДА Олександром Ледидою та міським головою Віктором Погорєловим йшлося про намір Львівської залізниці передати дитячу вузькоколійку місцевій владі.

У 2013-ому на сесії Ужгородської міськради депутати вирішили прийняти у комунальну власність залізницю для реконструкції та відновлення. Та справа не зрушила з мертвої точки

2014 рік: Програма економічного і соціального розвитку м.Ужгорода декларує серед основних завдань на 2014 рік у рамках програми Норвезької фінансової допомоги сформувати та подати на розгляд проект "Реконструкція та відновлення роботи Ужгородської дитячої залізниці".

Три роки тривало листування між управліннями та відомствами. Зокрема, обласна адміністрація підтримала позицію Ужгородської міськради, про що написала відповідне звернення в Мінінфраструктури. Один з останніх листів – у 2014 році міністерство інфраструктури доручило державній адміністрації залізничного транспорту підготувати та надати міністерству відповідний проект розпорядження Кабінету Міністрів України. У 2015-ому на нараді тодішніх голів ОДА Василя Губаля та облради Володимира Чубірка, першого заступника начальника "Львівської залізниці" Олександра Єфименка, начальника підрозділу "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" Олександра Пушкаря пропонувалося передати залізницю в комунальну власність. І знову – нуль і вічне від керівників: "На Львівській залізниці стоїть питання про передачу".

Чергова надія реанімувати залізницю зажевріла у січні 2016-го. Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль пообіцяв занести у Кабмін проект рішення про передачу дитячої залізниці на баланс Ужгорода. "Якщо для того, аби місто взяло на баланс дитячу залізницю, потрібно лише рішення Кабміну, ми його підготуємо. Під лежачий камінь вода не тече! За три роки не можна написати один документ? Я особисто занесу проект рішення в міністерство, щоби зберегти історію міста", – заявив Москаль і доручив управлінню туризму підготувати відповідний документ, аби під час найближчого перебування в столиці нарешті владнати це питання.

І таки вдалося: дитячу залізницю в Ужгороді передали на баланс міста. "Усі формальності щодо передачі залізниці на баланс Ужгорода "Укрзалізниця" виконала", - відзвітував Москаль.

Таким чином, унікальний для області об’єкт, який роками бездіє, запустять. Принаймні, саме зараз на це є надія. І зовсім не хочеться задавати собі питання: "А чи надовго?"