Чому буряти не воюють за Буряад-Монгол улас

Останнім часом серед "ополченців" Донбасу з'явилися "шахтарі та комбайнери" з "малослов'янськими" вилицями та очима. Після чеченців, дагестанців та осетин, які масово захищають "православні скрєпи" на Донбасі, це особливо нікого не здивувало, радше стало черговим доказом очевидного
Чому буряти не воюють за Буряад-Монгол улас
Чому буряти не воюють за Буряад-Монгол улас

Та й самі монголоїдні шахтарі не надто приховували своє походження. Один з них - танкіст-бурят Доржі Батомункуєв навіть дав велике інтерв'ю російській газеті, в якому розповів, як разом з іншими бурятами з п'ятої танкової бригади Збройних сил Росії прибув в Україну з Улан-Уде аби не дати "ООН розгорнути свої ракети на Росію". Останнє йому наче офіцер пояснив.

В результаті бурятів в степах України виявилося чимало і нові партії нащадків Чингізхана продовжують прибувати. В мережі уже повно фото і відео монголоїдних ополченців. Здавалося б, навіщо росіянам, які досі вперто заперечують участь своїх збройних сил у війні на Донбасі, так примітивно палитися? Невже у величезній Федерації, де бурятів загалом менше півмільйона людей, скінчилися "добровольці", "відпускники" та "патріоти", яких трошки простіше замаскувати під донецьких роботяг? Але, здається, такими дрібницями в Кремлі давно не переймаються - доказів російської військової присутності на Донбасі уже і так вдосталь, а зайва тисяча бурятів нічого не змінить. До того ж нащадки войовничих кочівників - не найгірший для Москви варіант для братньо-гібридної війни.

Як і багато інших народів Сибіру і Далекого Сходу буряти увійшли до складу Росії добровільно. Це, звісно, за російською офіційною версією, адже без сильної царської руки дуже страждали від різних сусідів-кочівників. Насправді думкою самих бурятів ніхто особливо не цікавився - Російська та Китайська імперії просто поділили 1689 року між собою монгольські землі. Власне, буряти дуже близькі і за мовою і за культурою до монголів і серед бурятської національно свідомої інтелігенції уже давно триває запекла дискусія, чи є вони частиною монгольського етносу, чи окремим народом. В Росії, звісно, бурятів монголами не вважають, проте монгольські буряти (а там їх близько 50 тисяч) цілком щиро вважають себе субетносом монголів. Тай самі себе вони досить недавно називали бурят-монголами.

Варто зазначити, що до приходу Росії в їхнє рідне Прибайкалля буряти мали власну своєрідну і досить розвинену культуру. Прийнявши буддизм, вони набудували монастирів - дацанів, що були центрами науки та писемності. Правда росіяни з часом перевели бурятську писемність на кирилицю, а після століть русифікації більшість нащадків Чингізхана рідну мову забули взагалі.

Одразу ж після приєднання до Росії кочівники-буряти, що з малечку жили в сідлі, росіянам дуже стали в нагоді. Їх одразу зобов'язали служити в російському війську, що вони старанно виконували. З часом буряти зажили серед росіян слави народу тихого і, що найголовніше, слухняного. Вони вірою-правдою служили царю-батюшкє, не надто замислюючись, а чи потрібно особисто їм страждати заради чужої імперії. Така слухняність нащадків грізних монголів пояснюється складними природними умовами прибайкальських степів. Аби вижити в такому непростому середовищі, буряти виховали в собі "екологічний світогляд" життя в гармонії з природою, навіть не намагаючись підім'яти природу під свої потреби. Здається і колонізаторів-росіян вони сприймали як природне явище, на кшталт буревію, морозу чи хурделиці.

Як бачимо, в ХХІ столітті змінилося не багато, пересадивши бурятів з коней на танки (а невисокий монголоїд - ідеальний варіант для танкіста, як мінімум з антропометричних міркувань), Москва відправила їх за півсвіту - воювати за "русскій мір" в Україні. На відміну від росіян з Ростовщини Курщини чи Ставропольщини, у бурятів точно не знайдеться родичів в Україні і він точно не виявиться таємним прихильником "укропів". А враховуючи слухняний характер та загалом невисокий рівень освіти, буде поменше думати та побільше стріляти, зупиняючи підступні "ракети ООН". Ідеальний гвинтик імперської машини.

Але з бурятами не все так просто, не такі вони і безпорадні. В свій час буряти навіть створили власну державу, що проіснувала три роки і якийсь період навіть визнавалася Радянською Росією. Так, в квітні 1917 року, коли російський царь-батюшка уже зрікся трону, а більшовики, ще не здійснили свій заколот, Перший всебурятський з'їзд проголосив Буряад-Монгол улас, тобто Бурятсько-Монгольску державу. Правда у 1921 році більшовики з бурятським сепаратизмом розібралися і все пішло по-старому. І тепер бурятам доводиться горіти в танках заради терористичних "республік" за 6000 км від Батьківщини. То може краще повоювати в рідних степах за Буряад-Монгол улас?