"Я пам'ятаю ту повістку": Сповідь дружини бійця АТО

Своїми переживаннями поділилася у Фейсбук Наталя Зотова, пише Depo.Закарпаття.

"Я пам'ятаю ту повістку. Я чекала її, бо й ти її чекав. Ти перевівся у військкомат за фактичним місцем проживання через тиждень після початку війни. Ти сказав, що вони повинні легко тебе знайти і почав готувати "тривожний рюкзак". На той час ти уже не був військовим. У тебе була престижна високооплачувана робота, на котрій ми працювали разом, налагоджене життя й можлива "квота" поїхати на війну оператором, а не офіцером. Ми з тобою ніколи не говорили, що буде далі, як прийде повістка. Ми просто її чекали і все. Мовчки, без слів, без суєти, без паніки і страху. Я і ти. На другий день, як повістка таки прийшла, я прокинулася і вперше заплакала. Так, щоб не бачив ти. Мені подумалось про те, про що ти забороняв думати. Мені подумалось, що я доживаю з тобою останні дні, що ця повістка може забрати тебе від мене назавжди...

Ти купив квиток на потяг, взяв свій рюкзак і поїхав на війну. Ось так просто. Так, наче на відпочинок, наче у відрядження, наче до батьків. Я стояла на вокзалі і не могла зрушити з місця. Мені було так тяжко, як ніколи у житті. Тоді я ще не знала, що це лише початок тієї ноші, яка випала на нашу долю. Що будуть пекельні дні без твоїх дзвінків, а потім - ненависне й зловісне "абонент поза зоною досяжності". Що буде твій інакший, якийсь хриплий голос і буде заспокійлива неправда з твоїх вуст про ту війну. 

Я знала усіх твоїх побратимів: їхні імена і позивні, хто й звідки родом, кому скільки років. Вони стали рідними і моє серце вмістило в собі тривогу й біль за всіх цих чоловіків і за тих, хто чекає їх з війни. 
Ти повернувся. Інакший, але живий і здоровий. Ти приніс з собою ту війну додому: запах окопів і диму, пошук зброї спросоння і сталеву концентрацію уваги вдень. Війна змінила нас і наше життя. 

Уже третій рік ми живемо з болем у серці. Я знаю, що Перемога буде, що Мир прийде на нашу землю! Дякую усім, хто день за днем, жертвуючи собою, своїм особистим щастям і затишком, наближає цю мить. Схиляю голову перед тими, хто не зміг повернутися додому, бо пожертвував собою заради нас.

З Днем Захисника Вітчизни! Героям Слава!", написала Наталя.