Минулоріч кожен сьомий закарпатський випускник не здав ЗНО

Зовнішнє незалежне оцінювання у 2015 році пройде за тією ж процедурою, що й в попередні роки, за винятком кількох нововведень, які внесені після ретельного аналізу проведення ЗНО, пише Закарпаття depo.ua.

Чи будуть результати ЗНО-2015 кращими за минулорічні? Закарпатські вчителі чітко сказати не можуть, хоча і сподіваються на краще...

Радує, що з 5 найкращих випускників України, які минулого року набрали з трьох предметів по 200 балів, двоє закарпатців. Однак радість ця, як кажуть, крізь сльози. Близько 10% школярів Закарпаття, які були в списках, з різних причин на ЗНО взагалі не прийшли.

Із української мови та літератури, історії України, російської мови закарпатські випускники показали найгірші результати. Загалом, кожен сьомий випускник не зміг дати ЗНО. 

До прикладу, на Ужгородщині 85% учнів шкіл при комплексній перевірці не підтвердили виставлених оцінок. Більше того, розходження інколи становила 8-10 балів. Нерідкими були випадки й коли учні, що отримали «золоті» медалі, не змогли в ході тестування отримати мінімальних 124 бали. Найгірша ситуація з результати тестування на Тячівщині та Рахівщині.

До речі, представники департаменту освіти, науки, молоді та спорту ОДА кажуть, що відповідальність за такий стан справ на керівниках навчальних закладах. Закарпаття depo.ua скористалося тим, що цими днями до Ужгорода на своєрідні навчання із ЗНО приїжджають педагоги із області і поспілкувалося з ними.

Щонайперше: практично всі вчителі сходяться на думці, що результати зовнішнього оцінювання дають підстави для того, щоб зробити висновок, що упродовж останніх 10-15 років у освітній політиці держави розставлялися не такі, як потрібно пріоритети.

"Реальних реформ в системі загальної середньої освіти не було. Про них багато говорили, але, здавалося, що їх запроваджують люди, які мають про освіту тільки теоретичні знання", - каже Вікторія М. (Ужгородський район)

"Щороку маємо якісь зміни. До того ж, якість знань вони не підвищують, однак палок у колеса вставляють чимало. Спробуйте переконати чиновника із ОДА, що до дрібниці розписаний план роботи не є показником професіоналізму вчителя". (Ганна С., Виноградівський район).

Також педагоги (правда, таких уже менше) погоджуються, що у міських школах, а також у гімназіях та ліцеях результати тестувань набагато кращі. Пояснення різні.

" У малому селі директор школи - і цар, і бог. Він вирішує, кого брати на роботу. До прикладу, у нашій на одну ставку прийнято 5 вчителів. Обурюватися ніхто не хоче і не буде, бо з роботою зараз важко" - розповіла Олена К. (Тячівський район)

"Село і місто порівнювати не можна. У місті завжди діти мають більше можливостей. Сільські вчителі стараються, але, на жаль, вони самі не мають тих можливостей, що їхні колеги у містах". (Василь К., Іршавський район)

Восени минулого року на засіданні постійної комісії облради з питань освіти прозвучало чимало слушних пропозицій щодо підвищення якості освіти в краї. Зокрема, йшлося про і про сільські школи, і про підвищення уваги до шкіл, випускники яких показали найгірші результати, і про моніторинг результатів ЗНО. Правда, які зізнаються педагоги, подібні рекомендації звучать щороку, та далі декларативності справа не рухається.

"Особисто я скептично ставлюся до того, що рекомендації буде взято до уваги. Кожен директор зробить певні висновки і буде виходити саме з них". (Мирослава М., Тячівський район)

"Зізнаюся, у скоріші реформи не вірю. Керівництво освітньої галузі, яке міняється і на рівні держави, і на рівні області мало не щороку, навряд чи всерйоз зацікавлене у справжній реформі". (Марія Г., Іршавський район )

І все ж, більше сотні керівників освітніх закладів, які зібралися в Ужгороді на навчальному семінарі, налаштовані на активність усіх вчителів та бажання учнів успішно скласти іспити.

Отже, цьогоріч державна підсумкова атестація з української мови відбуватиметься у формі ЗНО 24 квітня. Тобто тестування з цього предмета є обов'язковим для всіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів, а його результат буде занесено у додаток до шкільного атестата і впливатиме на його середній бал.

Вперше вводиться поняття „порогового бала „склав/не склав". Кількісний поріг правильних відповідей, після яких тест вважається зданим, встановлюватимуть експерти. Особи, які не здолали поріг, не матимуть права вступу до ВНЗ. Результати абітурієнтів, які склали тест, будуть оцінюватися за шкалою 100-200 балів.
Запроваджуються також дворівневі тести з української мови і літератури та математики - базовий та поглиблений. З переліку предметів ЗНО цього року вилучено всесвітню історію та світову літературу. Вступ у 2015 році здійснюватиметься тільки за цьогорічними сертифікатами, - розповіли в Департаменті освіти і науки Закарпатської ОДА.

Пробне ЗНО з української мови та літератури відбулося 21 березня, за тиждень після нього - 28 березня - з решти предметів.

Щодо порядку закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації, то, як поінформував директор Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА Михайло Мотильчак, у четвертих класах ДПА проводитиметься з 12 по 21 травня з трьох предметів: української мови, читання та математики.

Що стосується учнів дев'ятих класів, то вони складатимуть ДПА з української мови, математики та предмета за вибором навчального закладу з 1 по 8 червня. Випускники середніх шкіл здаватимуть державну підсумкову атестацію з трьох предметів у два етапи: 24 квітня у пунктах тестування - з української мови у формі ЗНО, а з 22 по 28 травня безпосередньо у навчальних закладах з двох предметів - математики або історії України та предмета